Спецпроект

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

20 років тому знищено колону іракських військ, які відступали з Кувейту. Наслідки авіаудару стали одними із страшних символів війни у Персидській затоці - вражений цими кадрами президент США Джордж Буш оголосив про припинення бойових дій. Обережно, відео може шокувати.

Трасу №80, яка веде з Кувейту в Басру (Ірак), стали називати Автострадою Смерті після того, як у ніч із 26 на 27 лютого 1991 року літаки й гелікоптери ООНівської коаліції розстріляли на цьому шестирядному шосе колону іракської техніки довжиною в кілька кілометрів.

Іракські війська напали на Кувейт у серпні 1990 року, а в січні 1991 проти Саддама Хуссейна виступила міжнародна коаліція на чолі з США та Британією і мандатом ООН. Придушивши опір іракців повітряними ударами, союзники розпочали сухопутну операцію зі звільнення Кувейту. Іракські війська почали відступ на північ, до рідного кордону.

Увечері літак з американського авіаносця замінував шосе перед колоною відступаючих військ, а потім розбомбив її хвіст. Утворився гігантський корок із бронетехніки, автобусів та експропрійованих у кувейтців легковиків. Наступні 10 годин це скупчення транспорту бомбила й розстрілювала союзницька авіація. Аналогічні події відбувалися на сусідній автостраді №8.

За найвірогіднішими даними, загалом внаслідок авіаударів по відступаючим іракцям загинуло 800-1000 осіб. Вранці на поле побоїща на шосе №8 приїхав американський фотожурналіст Кеннет Ярецке. Поміж інших він зняв відому - шокуючу і гротескну - фотку згорілого іракського солдата, який дивиться порожніми очицями повз об'єктив.

Страшне фото відмовилася ставити у свою стрічку агенція "Асошиейтид Прес" - відповідно, воно не втрапило в більшість медіа США. 

Однак зображення спечених трупів нагадали світові справжнє обличчя війни. Усвідомивши катастрофічний потенціал, який для світлого образу миротворчої коаліції несуть буденні фото військових жахіть, президент США Джордж Буш-старший оголосив про припинення військових дій.

Фотограф Ярецке так пояснив, чому вирішив зняти жахливе видовище: "Якби я не зробив цього фото, люди на кшталт моєї мами і досі б думали, що війна - це те, що показують по телевізору". 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.