Спецпроект

1991: люди штурмують ЦУМ у Мінську, щоб "отоварити" картки

"Був же час: через пропажу цигарок проспекти перекривали. А тепер країна пропадає - і сидять собі тихо як миші". Кажуть, що через раптову девальвацію рубля сценки, подібні до цього відео 20-річної давнини, можна побачити у сусідів і зараз. Штурмують обмінки.

Документальний фрагмент із програми Білоруського ТБ "Крок" (1995) нагадує нам про суворе межичасся 1991-го року, коли планова радянська економіка уже вичерпала свої можливості, а ринкова ще не запрацювала.

Дефіцит в Українській РСР 1980-их. Як це було

Настав час відкриття, міліцейський кордон відійшов убік - і громадяни чи то Білоруської РСР, чи вже незалежної Білорусі стрімголов кинулися до входу в Центральний універсальний магазин у Мінську.

Вони хочуть купити хоча б щось на свої "картки споживача", тож не зважають на мегафонні заклики правоохоронців "не бігти!" і "йти кроком".

Товарів у радянській економіці не вистачало, зате в людей були гроші.

Щоб ускладнити процес обміну грошей на товар, влада ввела додаткові документи, - їх називали картками, талонами, запрошеннями, купонами - які видавали в обмеженій кількості в одні руки в ЖЕКах, на підприємствах або органах місцевого самоврядування.

Підбірка талонів останніх днів Радянського Союзу (ФОТО)

Дикторка за кадром жартує: наші внуки не розумітимуть, що ж відбувається на цьому відео.

Але документальний уривок 20-річної давнини несподівано став актуальним і сьогодні - з огляду на раптову девальвацію білоруського рубля, ринковий курс якого досі планово контролював президент РБ Аляксандр Лукашенка у своїй химерній моделі соціалістично-капіталістичної економіки.

"Сьогодні в Білорусі теж можна зняти такі кадри, - пишуть у коментах під цим відео на ютюбі. - Достатньо розмістити у вікні обмінки "1000$". Штурм буде лютий".  

"Був же час, - додає білоруський блогер. - Через пропажу якихось смердючих цигарок натовпи проспекти перекривали. А потім: країна пропадає - і сидять собі тихо як миші, крупу сховавши".

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..