1990: перший "Макдональдз" у Радянському Союзі. ВІДЕО

Це відео - репортаж канадської телекомпанії CBC про відкриття першого в СРСР фаст-фуду. Кілометрова черга спраглих заокеанської екзотики стала символом програшу комунізму. Капіталізм переміг не ракетами, а гамбургерами.

31 січня 1990 року в Москві з дозволу комуністичної влади відкрився перший у Радянському Союзі "Макдональдз". Він став найбільшим закладом мережі у всьому світі.

Перші місяці існування фаст-фуду до закладу стояла кілометрова черга, яка тяглася зигзагами довкола Пушкінської площі - годинами, незважаючи на холод чи мороз.

Подивитися відео черги можна в розділі "Календар". Вона була довга навіть для звиклих до всюдисущих черг радянських громадян і потрапила до книги рекодів Гіннеса.

1988 рік. Як функціонувала радянська черга

В кінотеатрах УРСР перед показом художнього фільму крутили документальну короткометражку про цю чергу, де саундтреком була пісня "Америка" переможців першого фестивалю "Червона Рута" "Братів Гадюкіних".

В СРСР у ті роки вже давно сформувалася специфічна культура споживання, хоча споживати особливо не було чого. Західні побутові речі оточувалися ореолом причетності до чарівного світу капіталізму, вони вважалися якісними і були ознакою статусності. Тому одноразовий посуд із закладу на Пушкінській відвідувачі часто-густо забирали з собою.

Західний світ обманув комуністичну владу. Погрожуючи війною у космосі, він переміг у війні споживацьких стандартів. Яскраві упаковки фаст-фуду виявилися сильнішими за ідеологічні агітки про "агресивний блок НАТО". 

1983: Рейган оголошує СРСР "імперією зла" (ВІДЕО)

Журнал "Юний Технік" у тогочасному репортажі у стилі перебудовної журналістики риторично запитував: "Варто подумати, чому наші математики не проти перекваліфікуватися в офіціантів?"

Перший "Макдональдз" став вікном у західний спосіб життя - туди ходили, щоб відчути себе трошки американцем (тоді США пересічні громадяни любили, а рідну країну нерідко зневажали). Дивувала незвична організація робочого простору, завжди усміхнені продавці (в цьому відео одна з них каже, що відвідувачі думають, що вона з них сміється) і екзотична на той час їжа.

При цьому ціни у фаст-фуді важко було назвати демократичними: "біґ-мак" коштував 3,75 карбованця - на такі гроші можна було непогано поїсти у ресторані, не кажучи вже про громадські їдальні.

Дивіться також: "1986: перший американський телесюжет про аварію на ЧАЕС"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.