2012: історія русифікації від провладного телеканалу

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли говорити російською, видавалися повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення. Несподіваний історичний екскурс від Першого національного.

Скандальний "мовний" закон досі лежить не підписаним ані спікером ВР, ані президентом, а суперечки з його приводу тривають.

Тим часом Перший національний телеканал, відомий останніми роками любов'ю до другосортного російськомовного продукту, несподівано змонтував і показав у недільній програмі розлогий історичний екскурс щодо дискримінації української мови.

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли б говорити російською, видавалися б повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення.

А ось як про нашу мову розповідає російський Первый канал. ВІДЕО

Як сталося, що за 100 років змінилась мовна карта України? Перший національний наводить статистику і деякі факти:

- 50 зафіксованих заборон, в більшості - з боку російської держави:
- русифікація міського населення;
- Голодомор 1932-33 років на селі, де 95% в Україні - українськомовні. При цьому телевізійники озвучують "ющенківську" цифру в 10 млн жертв, хоча історики більше довіряють даним у 3-4 млн загиблих;
- русифікація шкільної освіти у 1937-38 рр., репресії вчителів;
- розстріли української інтелігенції;
- після війни - масове зеселення сходу України росіянами. "У 1960-их в Україні вже проживало 7 млн росіян, а в 1970-х - 10 млн";
- "мовознавче" уподібнення української до російської;
- в армії не можна було розмовляти українською тощо.

Один із коментаторів - автор ІП, кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко.

Дивіться також:

Як боролися з українською. Хроніка заборон за 400 років

Книговидання в УРСР. Скільки російською і скільки українською. СТАТИСТИКА

Думки про рідний донецький край. Мовна ситуація на Донбасі 1970-их

Ніхто з науковців не схвалив проект закону про мову

Забуті патріотами. Що зробили історики для російськомовних?

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття