1975: Брежнєв диригує з'їздом польських комуністів. ВІДЕО

Під час Сьомого з'їзду Польської об'єднаної робітничої партії гість з'їзду Леонід Брежнєв диригував делегатами під час спільного виконання "Інтернаціоналу".

ПОРП - прорадянська марксистська партія, правляча сила в Польській народній республіці 1948-1989 рр. Сьомий партійний з'їзд відбувся у Варшаві у грудні 1975 року, на нього приїхали колеги з інших країн соціалістичного табору.

Ця історія була в ПНР "міською легендою", непідтвердженим історичним анекдотом. Але в 1990-х було знайдено плівку з записом диригування на з'їзді.

"Під час співу "Інтернаціоналу" Брежнєв як диригент повернувся до залу і почав керувати делегатами, надимаючи щоки і вимахуючи руками, - згадує тогочасний перший секретар ЦК ПОРП Едвард Ґєрек. - З відстані справляв ураження п'яного, хоча насправді був нафарширований ліками".

На цьому відео Ґєрек стоїть найвище і безпомічно, хоч і схвально, дивиться на Брежнєва за трибуною.

"Пізніше, під час виголошення мною програмної резолюції, Брежнєв поводився так галасливо, що я ледве дочитав. - згадує персек ПОРП. - Виявилося, що він хвалився перед сусідами [головами компартій НДР, Чехословаччини і Румунії - ІП] якоюсь золотою ручкою".

Дивіться також:

Росіяни вважають українця найкращим правителем XX сторіччя

1970: новорічне звернення Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1982: похорони Брежнєва. Труна падає у могилу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Інші матеріали за темою "Польща"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.