Спецпроект

У Москві на будинку Брежнєва відновлять меморіальну дошку

Московська влада хоче відновити меморіальну дошку, присвячену Леоніду Брежнєву, на будівлі будинку, де жив генеральний секретар ЦК КПРС.

Для реалізації ініціативи будуть використані лише позабюджетні кошти, повідомляє gdeetotdom.ru.

Члени комісії з увічнення пам'яті видатних подій та діячів вітчизняної історії дали згоду на відновлення меморіальної дошки Брежнєву. Одним з авторів ініціативи став депутат російської Державної думи Алєксандр Хінштейн.

Стара меморіальна дошка, встановлена ​​на об'єкті житлової нерухомості в Москві  по Кутузовському проспекту, 26, була створена радянським скульптором Олександром Рукавишніковим. В цьому будинку Брежнєв прожив 30 років, з 1952 року аж до смерті в 1982 році.

Після розпаду СРСР дошку демонтували, і вона стала експонатом у музеї Берлінської стіни в столиці об'єднаної Німеччини. Якраз із цього музейного експоната і буде зроблена копія.

За даними опитування Левада-Центру, більшість росіян вважають Брежнєва найкращим правителем ХХ століття.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.