Спецпроект

У Москві на будинку Брежнєва відновлять меморіальну дошку

Московська влада хоче відновити меморіальну дошку, присвячену Леоніду Брежнєву, на будівлі будинку, де жив генеральний секретар ЦК КПРС.

Для реалізації ініціативи будуть використані лише позабюджетні кошти, повідомляє gdeetotdom.ru.

Члени комісії з увічнення пам'яті видатних подій та діячів вітчизняної історії дали згоду на відновлення меморіальної дошки Брежнєву. Одним з авторів ініціативи став депутат російської Державної думи Алєксандр Хінштейн.

Стара меморіальна дошка, встановлена ​​на об'єкті житлової нерухомості в Москві  по Кутузовському проспекту, 26, була створена радянським скульптором Олександром Рукавишніковим. В цьому будинку Брежнєв прожив 30 років, з 1952 року аж до смерті в 1982 році.

Після розпаду СРСР дошку демонтували, і вона стала експонатом у музеї Берлінської стіни в столиці об'єднаної Німеччини. Якраз із цього музейного експоната і буде зроблена копія.

За даними опитування Левада-Центру, більшість росіян вважають Брежнєва найкращим правителем ХХ століття.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.