2013: Телевізійна "Істправда" про Волинську трагедію

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" робить спробу максимально різнобічно та об’єктивно проаналізувати весь комплекс причин кривавого конфлікту українців та поляків на Волині, що запалав більш ніж 70 років тому.

Ведучий Вахтанг Кіпіані зібрав масив свідчень та коментарів аналітиків і безпосередніх учасників подій на території Волині і у Польщі.

Зокрема, можна буде почути думки з приводу Волинської трагедії екс-міністра закордонних справ Польщі Адама Ротфельда (уродженця м. Перемишляни), знаного композитора Кшиштофа Дембського (батько якого дивом вижив під час різні на Волині у 1943-му році), екс-губернатора Волинської області Бориса Клімчука (дядька якого по-звірячому вбили поляки), голови Об’єднання українців Польщі Петра Тими та єдиного етнічного українця у парламенті РП – Мирона Сича.

Лейтмотивом програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" 9 липня можна вважати висловлювання запрошеного у студію експерта – історика Володимира В’ятровича, який цитує висловлювання Хосе Ортеґи-і-Ґассета. Іспанський філософ, говорячи про необхідність не забувати про уроки минувшини сказав: "Історія не вчить нас, що робити в майбутньому, але чітко вказує, чого не варто робити в майбутньому".

Історик В’ятрович переконаний, що прикрі наслідки польсько-українського конфлікту у 40-их роках минулого століття – "це якраз та історія, яка каже, чого робити не можна".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.