Спецпроект

1984: радянський фільм про батька Тягнибока. ВІДЕО

Знятий у позитивній манері кінохроніки УРСР, фільм "Це ваша нагорода, лікарю!" розповідає про медика Львівського спортивного інтернату Ярослава Васильовича Тягнибока - майстра спорту СРСР, лікаря збірної СРСР із боксу і батька нинішнього лідера партії "ВО "Свобода".

Любителям форумних баталій буде цікаво поглянути на Тягнибока у спортивному костюмі з гербом Радянського Союзу і написом "СССР". Є в кадрі і сам Олег - разом із татом, мамою і молодшим братом Андрієм він дивиться тележурнал про свого батька. 

Невідома точна дата виходу стрічки. Згадується 1981 рік, коли лікар Тягнибок допоміг стати чемпіоном травмованому гімнасту Олександру Дитятину, а показана в кадрі італійська грамота Ярославу Тягнибоку датована жовтнем 1983 року.

Тягнибок-2004 - про "жидву і москалів". ВІДЕО

Знаючи терміни радянського кіновиробництва, логічно припустити, що фільм вийшов на екрани на початку 1984 році. До того ж не згадується про те, що головного героя немає в живих - за даними ЗМІ, Ярослав Тягнибок помер у 1984-ому, коли Олег пішов у 10-ий клас (тобто у другій половині року).

На офіційному сайті "Свободи" скупо повідомляється "трагічно загинув", інтернет-газета "Сейчас" (проект порталу "Ліга") писала про насильницьку смерть. 

Ось як про описану у фільмі історію з гімнастом Дитятиним згадував Олег Тягнибок: "За батьком тоді прислали реактивний військовий літак, яким його терміново доправили до Москви. Всю ніч він чаклував над Дитятиним: ставив йому примочки, масажував, і врешті-решт, маючи складну травму як для гімнаста, спортсмен наступного дня став абсолютним чемпіоном світу".

До речі, окрема тека, присвячена Ярославу Тягнибоку, зберігається в одній із найбільших у Європі колекцій (30 тисяч експонатів у приватній квартирі!), присвячених боксу - у львів'янина В'ячеслава Слончинського.

Серед документів і артефактів є й медаль чемпіонату світу з боксу, яку Тягнибоку-старшому подарував міністр спорту Венесуели - за те, що той перед церемонією нагородження оперативно позбавив чиновника болю у спині.

Зняв стрічку легендарний оператор "Укркінохроніки" Віктор Кріпченко.

Інше ВІДЕО з 1984 року:

Орвеллівська реклама першого Macintosh від Apple

Перша людина, яка стала живим супутником Землі

Дід Панас розповідає телеглядачам казочку про їжачка і зайчика

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.