Спецпроект

1984: Дідусь Панас розповідає казочку про їжачка. Без "х..ні"

Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення. При цьому не існує жодного доказу, що фраза "Отака х...ня, малята!" справді звучала.

Цього діда знали всі діти, які дивилися вечірню казку на ТБ часів УРСР. Комусь його поява в телевізорі не подобалася (бо не буде мультика), інші фанатіли і писали Дідусю Панасу листи.

Однак він увійшов у народну пам'ять не тільки як популярний телеведучий. Вважається, що саме він вперше матюкнувся у прямому ефірі українського телебачення.

Вислів "Отака х..ня, малята" став мемом - що в інтернеті, що в реалі. Не існує жодного доказу, що така фраза справді звучала - колеги Петра Весклярова з УТ плутаються в показах, а запису досі не знайдено.

При цьому десятки людей переконані, що чули її з екрану на власні вуха. Це вже справжня "міська легенда", в масштабах колишнього СРСР. І розгадка її таємниці ховається у лукавих очах Дідуся Панаса.

Діду Панасу - 100 років. І досі нема навіть меморіальної дошки

"Басні дідуся Панаса, не було ніяких слонів! - Інтєрєсно у вас получаєтся: слонів не було, а дідусь Панас, значить, був?" - герої Леся Подерв'янського намагаються розшифрувати Дідів міф навіть у пост-апокаліптичному світі ядерної катастрофи.

Стати героєм фольклору - вища відзнака популярності. Народна любов не обирає для своєї пам'яті кого попало. Матюкнутися у прямому ефірі міг собі дозволити (незалежно від того, чи справді це було) тільки той, хто збирав біля телевізорів найбільшу аудиторію. Той, кого любили і дивилися.

Це відео - чи не єдине, що збереглося від щоп'ятничних живих ефірів Петра Весклярова. На ньому немає матюків. Це просто казка про кмітливого Їжачка й хамовитого Зайця, геть позбавленого аналітичних здібностей.

1984 рік - останній перед приходом Горбачова - апогей епохи застою. Але навіть у цей маразматичний час Дідусь Панас розповідав людяні казки. Тому не так важливо, матюкався він насправді чи ні.

Інше відео з 1984 року:

Орвеллівська реклама першого Macintosh від Apple

Добрий лікар Тягнибок - медик збірної СРСР з боксу

Перша людина, яка стала живим супутником Землі

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.