Спецпроект

1984: перша людина, яка стала супутником Землі. ВІДЕО

Людина у відкритому космосі - сама, не прив'язана до космічного корабля. 7 лютого 1984 року астронавт Брюс Маккендлесс відлетів від свого "шатла" на відстань 100 метрів.

Для пересування у космосі Маккендлесс використав пристрій з нудною назвою "пілотований маневровий модуль" - Manned Maneuvering Unit. Насправді ж це аналог описаного фантастами реактивного ранцю, політати з яким мріяли всі дітлахи, хто захоплювався відповідною літературою.

Та, власне, це і є ракетний ранець - вдягається поверх скафандру, має реактивний двигун (24 сопла, якими астронавт керує вручну, випускаючи струмені стисненого азоту).

27 років тому американець за допомогою цього модуля відлетів на 100 метрів від свого корабля - не прив'язаний жодною линвою, нічим. Кілька хвилин він був окремим супутником Землі - одним із сотні тисяч інших "техногенних об'єктів" на орбіті нашої планети, тільки живим.

Вважається, що Брюс Маккендлесс став першою людиною-супутником. Один, на висоті 150 км у безмежному космосі із величезною швидкістю - як він там не з'їхав з глузду?

За кілька місяців американці ще двічі використовували ракетний ранець - для ремонту і евакуації супутників. На цьому відео показаний один із цих моментів - здається, порятунок індонезійського супутника "Палапа", який не зміг вийти на задану орбіту. Астронавти акуратно спакували його у вантажний відсік "шатла" і відвезли додому.

При цьому відносно Землі і люди в ранцях, і їхній корабель, і супутник рухаються з першою космічною швидкістю - біля 8 км/с.

Після катастрофи "Челленджера" НАСА переглянуло стандарти безпеки і припинила застосування пілотованих модулів. Подібний пристрій двічі випробували радянські космонавти у 1990 році, але відео наразі немає.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.