1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Радянська кінохроніка - Павла Поповича тріумфально вітають тисячі українців. Показано його візит у рідний Узин. Зворушливий плакат "Даєш Марс!". 50 років тому перший українець побував на земній орбіті. Зараз про це мало хто знає.

15 серпня 1962 року на Землю успішно повернувся Павло Попович - перший українець (і шостий землянин), який побував на орбіті нашої планети.

Ця офіціозна кінохроніка показує цілком непідробний ентузіазм мешканців УРСР останніх років хрущовської "відлиги", коли здавалося, що комунізм справді стане світлим майбутнім людства.

На відеоролику нижче можна побачити такі ж ейфоричні мітинги в Ленінграді, особливо зворушує саморобний плакат "Даєш Марс!" Зараз Марс нам дають хіба що американці.

Люди щиро вітають уродженця Київщини, який разом із чувашем Ніколаєвим здійснив перший груповий політ пілотованих космічних кораблів.

Попович: "Якби чхнув Тарас Бульба, корабель зійшов би з орбіти"

Стартувавши з різницею в один день, українець і чуваш відпрацювали спільний політ і зв'язок у космосі. Вони зустрілися на орбіті, летіли поруч і спілкувалися.

Попович приїздить після польоту до батьків в Узин

Попович був керівником і секретарем парторганізації першого загону радянських космонавтів. Саме він разом із Сергієм Корольовим відправляв у перший політ Юрія Гагаріна. Незважаючи на свій начальницький статус, українець умів і любив жартувати.

У серпні 1962-го він співав для Ніколаєва "Чому я не сокіл, чому не літаю" і позауставно називав його "Андрійко" замість офіційного позивного "Сокіл".

У 1969-му під час експериментів із зв'язком з супутником у рамках радянської місячної програми Попович замість цифрового коду сказав відкритим текстом "Зoря, я Беркут, готуюся до посадки на Місяць", що викликало паніку в Білому домі і НАСА.

Українець був командиром одного з екіпажів, які мали здійснювати політ на Місяць, але після того, як американці першими висадилися на супутник Землі, радянська місячна програма була згорнута.

1969: Перші люди на Місяці. ВІДЕО

У другому польоті Поповича, в 1974 році під час стикування з орбітальною станцією відмовила автоматика - і космонавт спробував здійснити першу у світі ручну стиковку. Важкі рукавиці скафандру заважали точному управлінню кораблем. І він зняв їх, укотре порушивши інструкцію.

З 1964-го по 1988-ий роки Попович був депутатом Верховної Ради Української РСР від Сквирського району Київщини. Йому пропонував стати депутатом ВР СРСР, але він відмовився.

В останні роки життя перший космонавт-українець очолював українську діаспору в Москві. Помер у вересні 2009-го у Криму, у віці 78 років.

50-річчя польоту Поповича відзначалося надзвичайно скромно, особливо у порівнянні з днем народження "рятівника Януковича" космонавта Георгія Берегового.

Проведене торік соцопитування показало, що тільки 3% українців знають прізвище першого українця в космосі Павла Поповича.

Такі справи.

Читайте також:

Україно наша Космічна. Від Кібальчича до "Морського старту"

1997: Як літав у космос Леонід Каденюк. ВІДЕО

"До скорої зустрічі, любі друзі!" Стенграма польоту Гагаріна

Космічна "чистка". Як радянський агітпроп цензурував космонавтів. ФОТО

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.