1975: Брежнєв диригує з'їздом польських комуністів. ВІДЕО

Під час Сьомого з'їзду Польської об'єднаної робітничої партії гість з'їзду Леонід Брежнєв диригував делегатами під час спільного виконання "Інтернаціоналу".

ПОРП - прорадянська марксистська партія, правляча сила в Польській народній республіці 1948-1989 рр. Сьомий партійний з'їзд відбувся у Варшаві у грудні 1975 року, на нього приїхали колеги з інших країн соціалістичного табору.

Ця історія була в ПНР "міською легендою", непідтвердженим історичним анекдотом. Але в 1990-х було знайдено плівку з записом диригування на з'їзді.

"Під час співу "Інтернаціоналу" Брежнєв як диригент повернувся до залу і почав керувати делегатами, надимаючи щоки і вимахуючи руками, - згадує тогочасний перший секретар ЦК ПОРП Едвард Ґєрек. - З відстані справляв ураження п'яного, хоча насправді був нафарширований ліками".

На цьому відео Ґєрек стоїть найвище і безпомічно, хоч і схвально, дивиться на Брежнєва за трибуною.

"Пізніше, під час виголошення мною програмної резолюції, Брежнєв поводився так галасливо, що я ледве дочитав. - згадує персек ПОРП. - Виявилося, що він хвалився перед сусідами [головами компартій НДР, Чехословаччини і Румунії - ІП] якоюсь золотою ручкою".

Дивіться також:

Росіяни вважають українця найкращим правителем XX сторіччя

1970: новорічне звернення Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1982: похорони Брежнєва. Труна падає у могилу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Інші матеріали за темою "Польща"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.