Спецпроект

10 млн на модернізацію музеїв. Як будуть витрачені ці кошти?

Застосовування новітніх технологій не означає перетворення музею у "розважальний центр". Створимо експериментальний виставковий майданчик із сучасним обладнанням. Значну частину фінансів буде витрачено на користь інших музеїв країни.

Цього року вперше відбувся конкурс Фонду Ахметова "Динамічний музей", в рамках якого чималі гранти на модернізацію отримали Природознавчий музей НАНУ у Львові і Музей Івана Гончара в Києві.

Гранти розраховані на три роки. Напередодні 2013-го "Історична Правда" запитала у представників цих двох музеїв про те, як вони мають намір витрачати ці кошти і що має вийти в результаті.

ПРИРОДОЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ НАНУ

Проектна заявка: "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею"

Бюджет: 10 млн грн

Реалізація: 2013-2015 рр.

Коментує Наталія ДЗЮБЕНКО - керівник проекту, старший науковий співробітник, головний зберігач фондів Державного природознавчого музею НАНУ у Львові:

- Наш музей - не просто музей, це науково-дослідна установа в системі Національної академії наук України.

На сьогодні у музеї діє три наукових відділи і працює 6 докторів і 20 кандидатів наук. Всі вони проводять дослідження у різних природничих галузях, це зоологія, ботаніка, геологія, палеонтологія, ґрунтознавство та багато іншого.

Нові стіни: 18-річний ремонт завершено

Львівський природознавчий музей є дуже специфічним ще й тому, що ось уже майже 20 років ми не приймаємо відвідувачів. Основна експозиція музею демонтована і зберігається у фондосховищах.

У 1995 році музей був закритий на генеральну реконструкцію через аварійний стан приміщень. Планувалось що ремонтні роботи триватимуть три роки і ще два роки знадобиться для відновлення експозиції. Фінансування цих робіт мало повністю забезпечуватися Академією наук.

Екскурсія фондосховищами Львівського природознавчого. ФОТО

Ціла низка фінансових криз, які відбулися у країні після 1995 року, призвели до того, що ремонт музею затягнувся майже на 18 років. Завершився він тільки у 2012 році.

Власне, розуміння того, що фінансова ситуація у країні не покращилась і відновлення експозиції за кошти НАН України може тривати наступні 18 років, і спонукало колектив музею прийняти участь у конкурсі. Отримати грант на відновлення діяльності музею було єдиною можливістю створити нову експозицію за відносно нетривалий час.

Сучасна експозиція

Ми не можемо відкрити стару експозицію у відремонтованих стінах. За 18 років світ дуже змінився - і наші потенційні відвідувачі змінились разом із ним.

У всьому світі природничі і наукові музеї стали улюбленим місцем пізнавального дозвілля для дітей та молоді, а в Україні вони досі лишаються осередками класичної "академічної" науки, у яких відвідувач часто почуває себе незатишно.

Наш колектив мав достатньо часу, щоб "підготувати" свою свідомість до змін і тепер ми маємо унікальну можливість спробувати створити в Україні сучасний природничий музей, який не буде поступатись закордонним аналогам.

Освітній центр

Ми хочемо показати на нашій новій експозиції, що застосовування новітніх технологій у природничих експозиціях не означає перетворення "храму науки" у "розважальний центр".

Також ми хочемо стати справжнім освітнім центром, де експозиційний сценарій чітко пов’язаний зі сценаріями освітніх програм. Акції, що проводить музей, не обмежитимуться тільки його приміщеннями.

Наталія Дзюбенко і Андрій Бокотей - працівники Львівського природознавчого, які працювали над отриманням гранту

Ми хочемо спробувати створити зворотній зв’язок з нашими відвідувачами, щоб вони не тільки почували себе бажаними гостями чи глядачами, а й були активними учасниками експозиції, виставок та інших заходів.

Виграш отримають інші наукові музеї країни

Користь від від реалізації нашого проекту отримають і інші музеї - особливо природничого та наукових профілів. Це візит-центри природоохоронних територій та відділи природи краєзнавчих музеїв.

Особливо гостра ситуація у районних краєзнавчих музеях. Дуже часто природнича експозиція та форми роботи із відвідувачами залишаються там на рівні ХІХ сторіччя.

"Сучасні тенденції в європейських музеях". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Наш музей уже робив перші кроки для змін у цій галузі - ми були ініціатором створення Природничої секції ІСОМ України та організатором вже двох загальноукраїнських конференцій присвячених природничій музеології.

У рамках проекту ми плануємо йти далі і створити при музеї "Центр природничої музеології", який буде слугувати навчально-методичною базою для музеїв, що мають природничі колекції.

У центрі будуть регулярно проходити тренінги та семінари з різних питань музеології – від освітніх програм та менеджменту музеїв до міжнародних стандартів і протоколів зберігання природничих колекцій, виготовлення і реставрації природничих експонатів.

Напрямки роботи

Реалізація проекту відбудеться протягом 2013-2015 років. Головним результатом на кінець 2015 року буде функціонуючий сучасний природничий музей з сучасною природничою експозицію.

При музеї буде функціонувати науково-просвітницький центр і центр дитячих освітніх програм для відвідувачів та методичний центр природничої музеології для професіоналів. Власне, на досягнення цієї мети і плануємо витратити 10 млн грн.

Вся діяльність у рамках проекту поділена на блоки за змістом і напрямком діяльності, а також календарно.

Напрямок І. Створення концепції діяльності музею і стратегічного плану розвитку установи на 10 років

Цей документ життєво необхідний і для успішної реалізації завдань проекту і подальшої нашої діяльності. Для його створення ми плануємо залучити міжнародного консультанта-музейника, який має досвід планування музейної діяльності.

Щоб зрозуміти, хто ми є зараз, ким ми плануємо стати, яка наша місія і хто такі наші відвідувачі, ми плануємо провести аналіз стартової ситуації музею та соціологічні дослідження нашої потенційної цільової аудиторії. Результати цих досліджень дозволять нам більш ефективно планувати подальшу діяльність як роботи з відвідувачем, так і з розвитку персоналу.

Напрямок ІІ. Створення основної експозиції музею.

Чи не найголовніший і найкоштовніший. Основна частина гранту піде саме на створення експозиції - від розробки наукової концепції експозиції до її відкриття.

Ми плануємо створити нашу нову експозицію, спираючись на позитивний досвід закордонних подібних музеїв, використовуючи всі можливі для нас сучасні експозиційні засоби, але зберігши й розуміння того, що наш музей - один із найстаріших природничих музеїв Європи.

Напрямок ІІІ. Розвиток персоналу

Доволі значна частина гранту призначена на професійний розвиток як наших працівників, так і працівників з інших музеїв.

У рамках цього напрямку ми плануємо організувати чотири освітніх подорожі для музейників до провідних музеїв Європи. Під час подорожей учасники знайомитимуться з методами роботи за допомогою консультанта з приймаючого музею. У кожній подорожі участь будуть приймати участь не тільки працівники нашого музею, а на основі відкритого запрошення і конкурсної процедури і з інших музеїв країни.

Вже 18 років Природознавчий музей у Львові не приймає відвідувачів. Всі фото: Дмитро ЛАРІН, "Історична Правда"

Також ми плануємо організувати і провести цикл тренінгів або семінарів з музейної роботи для музейників як нашого музею, так і інших зацікавлених. Тематику тренінгів визначимо під час робочих поїздок і/або на основі аналізу поточної ситуації в музейній царині. Орієнтовно плануємо провести протягом трьох років 12 зайнять.

Напрямок IV. Еколого-просвітницька діяльність

Сучасний музей - не тільки експозиція. Без розроблених на її базі освітніх програм та інших тематичних заходів він буде "мертвим". Ми плануємо вже від 2013-го року проводити різноманітні еколого-просвітницькі акції - як на території музею, так і поза його межами.

Також у цей напрямок входить і створення тематичних виставок. Щоб музей, не зважаючи на те, що основна експозиція ще закрита, все одно посів чільне місце в публічному просторі міста.

Крім цього, оновимо веб-сторінку музею - щоб інформацію могли знайти і спеціалісти, і наймолодші наші відвідувачі.

Напрямок V. Технічний

Підготовка приміщень для прийому відвідувачів, придбання та монтаж необхідного обладнання для лекційно-тренінгового центру і центру дитячих освітніх програм.

Забезпечення вільного доступу до послуг музею людям із обмеженими можливостями - в першу чергу це ліфт для людей, що пересуваються у візках, та спеціально обладнанні туалетні кімнати.

Замість звичних квиткових кас ми хочемо створити сучасний інформаційний центр відвідувача. Одним словом, в музеї має бути не тільки цікаво, а й гарно, зручно і затишно для всіх відвідувачів.

Протягом перебігу проекту ми плануємо проводити квартальні звітні семінари, у яких зможуть брати участь зацікавлені спеціалісти.

МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА

Проектна заявка: "Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку"

Бюджет: 0,5 млн грн

Реалізація: 2013-2014 рр.

Коментує Ігор ПОШИВАЙЛО, керівник проекту, заступник директора Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" з наукової роботи:

- Першопочатково проект задумувався як циклічний комплекс взаємопов’язаних дій у чотирьох царинах, важливих для активізації музейного життя країни: навчання – дискусія – модернізація – експеримент, вартістю в майже 10 млн гривень.

Тобто: спочатку підвищити рівень знань музейників і зорієнтуватися у світових тенденціях, потім обмінятися досвідом і в дискусії теоретично випрацювати напрямки руху, потім осучаснити матеріально-технічну базу й оптимізувати існуючі практики і структури. А вже на основі цього перейти до творчої новаторської роботи.

Ігор Пошивайло

На здійснення своїх мрій нашому музею дісталося у 20 разів менше фінансів - утім, програма дій формально скоротилася лишень удвічі. Ми зосередилися на двох стратегічних напрямках – навчання і експеримент.

Наш проект розрахований на два роки, сума гранту - 500 тисяч грн. Основні роботи припадають на 2013-ий.

ПРОГРАМА З РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ

В рамках роботи з підвищення кваліфікації плануємо створити і впровадити Комплексну програму з розвитку персоналу – тобто серію тематичних лекцій, семінарів і тренінгів для різних фахових груп музейників України.  

Тематичні лекції для широкої публіки

Відтак, у 2013–2014 роках щомісяця в Музеї Івана Гончара провадитимуться тематичні лекції з музейної справи для широкої аудиторії (музейників, арт-кураторів, арт-менеджерів, студентів, митців, науковців журналістів тощо). Запрошуватимемо українських і зарубіжних лекторів.

Формат заходу передбачатиме, окрім самого виступу, й запитання та відповіді, а також додатковий час на неформальне спілкування після лекції за чаєм чи кавою. Виступи іншомовних лекторів перекладатимуться синхронно українською. Передбачувана кількість слухачів – 50-80 осіб на кожен захід.

Для розширення аудиторії плануємо вести он-лайн трансляцію і робити відеозапис заходу з його розміщенням на сайті музею та інших зацікавлених інтернет-ресурсах. Для аналізу та покращення цієї форми роботи проводитиметься анкетування й оцінка кожного заходу.

Семінари для фахівців

Наступний рівень тренінгової програми передбачає проведення серії тематичних семінарів з музейної справи уже не для широкої аудиторії, а для фахівців, які будуть відбиратися на конкурсних засадах у групи з 20–50 учасників.

2013 року, щокварталу, проводитимемо чотири одно- і дводенні семінари для:

- студентів-музейників (загальномузейна тематика);

- керівників музеїв: директорів та заступників (музейний менеджмент, фандрейзинг, комунікація та презентація, стратегічне планування);

- фондових працівників музеїв (охорона, облік та збереження колекцій: стандарти і практики);

- підрозділів із просвітницької роботи та PR (музейні програми, творче планування, розвиток аудиторій,  музейна педагогіка, робота зі ЗМІ, соціальні мережі тощо).

Семінари проводитимуть українські та зарубіжні тренери, можливо по кілька осіб на один семінар, з он-лайн трансляцією, записом і розміщенням матеріалів тренінгу в інтернеті.

Програма передбачає випрацювання колегіальних професійних рекомендацій для профільних державних відомств щодо вирішення проблем і покращення музейної діяльності в Україні. Тобто кожен семінар має стати своєрідним міні-форумом, де можна буде не лише чомусь навчитися, підвищити рівень своїх знань, набути практичних навичок у роботі в групі, але і фахово поспілкуватися, поділитися власним досвідом і надати конкретну професійну оцінку та рекомендацію для вирішення тих чи інших проблем.

Таким чином, подібне професійне зібрання має перетворитися не лише на відкритий майданчик висловлення думок, а і на дієвий інструмент, необхідний важіль впливу для лобіювання сприятливих умов музейного розвитку через впровадження послідовної культурної політики.

Практичні тренінги під час експериментальних виставок

Третьою, важливою складовою комплексної тренінгової програми має стати серія одноденних тематичних тренінгів з музейної справи на базі експериментальних виставкових проектів, здійснених у 2013–2014 роках в Музеї Івана Гончара.

Планується провести чотири тренінги на теми влаштування основних і тимчасових виставок, експозиційного дизайну, основ презентації та інтерпретації, виставкового контексту і наративу для 20–50 учасників – переважно музейників, науковців, художників-дизайнерів та студентів, задіяних або зацікавлених у створенні експозицій.

Тренінг проводитиметься безпосередньо у виставковому просторі, і передбачатиме здебільшого практичний детальний аналіз здійсненого проекту з теоретичним поглибленням у відповідні царини експозиційної діяльності.

Основна мета тренінгових заходів полягає у залученні музейних працівників до участі у проектно-аналітичних семінарах, на яких вони генеруватимуть власні ідеї і доводитимуть їх до стадії проектів, самостійного знаходячи фінансування і втілюючи їх у життя.

МУЗЕЙНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Друга частина проекту "Актуальний музей" – музейний експеримент, здійснюватиметься паралельно з першою, тренінговою, в Музеї Івана Гончара у 2013–2014 роках.

Спільний з іншими музеями майданчик

Вона передбачає створення експериментального творчого майданчика – цікавого простору-лабораторії, яка б активізувала міжмузейне партнерство й  інноваційну творчість. Ідея полягає в тому, що музейні заклади України мають розкішні збірки, що висвітлюють унікальні теми - однак вони залишаються недоступні для широкого відвідувача здебільшого через відсутність достатніх експозиційних площ, міжмузейного партнерства, брак коштів (а часом знань та ініціативи) на влаштування цікавих експозицій.

Перед музеями України постає завдання адаптуватися до вимог ХХІ століття, створити відкриту систему єдиного простору, комунікації та взаємообміну. Успішність вирішення цих проблем залежить і від експериментів, здатності музею генерувати і втілювати нові ідеї.

Заохотити це і покликані три експериментальні виставкові проекти в рамках гранту з надією на те, що створені потужності й набутий досвід перетворять таке міжмузейне партнерство на добру традицію.

Модернізація спільного майданчика

Отже, для втілення у життя цієї ініціативи, планується технічно модернізувати виставковим обладнанням та необхідними технічними засобами експериментальний простір – найбільшу виставкову галерею Музею Івана Гончара з тим, аби тут в 2013–2104 роках здійснити два інноваційні виставкові проекти у партнерстві з іншими музеями та на базі їх колекцій.

Тут передбачається зробити спільний з іншими музеями виставковий майданчик

Для цього планується створити сучасний простір для інноваційного експериментування та представлення колекцій, креативних проектів  і мистецьких програм іншими музеями й арт-інституціями України, а також розробити Програму інноваційного музейного партнерства, згідно з якою буде відібрано на конкурсних засадах два музеї-партнери. Конкурс буде оголошено у січні 2013 року.

Модернізація основної експозиції

Третій експеримент передбачає, залучивши додаткові фінансові та людські ресурси, модернізувати до вересня 2013 року (часу відзначення 20-ліття заснування державного Музею Івана Гончара) основну експозицію музею для того, аби вона стала привабливішою для відвідувачів.

Планується перетворити центральний виставковий зал на багатофункціональний простір, ввести інтерпретаційні та мультимедійні елементи в існуючу експозицію, відкрити новий експозиційний зал, створити інтерактивну кімнату для дітей і куточки комфорту.

Стати науково-методичним центром

Музейний експеримент також передбачає оптимізацію організаційної структури музею, створення стратегічного плану закладу, заснування клубу друзів. Комунікативну складову проекту мають підсилити низка нововведених музейних програм поза грантовим проектом – щомісячні Лекторій і Диспут-Клуб.    

Успішне виконання проекту спричинить створення якісного навчального продукту для професійного розвитку музейників, появу в центрі Києва приязного фізичного і віртуального простору для експериментальних виставок і арт-проектів; створення відкритої платформи професійної комунікації; активізацію міжмузейного партнерства.

Для нас важливим наслідком є і те, що уся ця діяльність сприятиме перетворенню Музею Івана Гончара на сучасний музейний науково-методичний тренінговий центр, а також випрацюванню на його базі комплексної моделі "сучасного зразкового музею" для аналізу іншими музеями України та запозичення для своєї практики необхідних елементів.

Дивіться також:

Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО

Екскурсія Донецьким обласним краєзнавчим музеєм. ФОТО

Історія української літератури в експонатах Музею книги. ФОТО

Музейні підсумки 2012 року

Для чого нам музеї? Про українську музейну галузь

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».