Спецпроект

2004: Янукович обзиває Ющенка "боягузом і базікалом"

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже кандидат, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

15 листопада 2004 року відбулися дебати між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. Фактично це були навіть не дебати, а окремі доповіді, хоча політики періодично перебивали один одного.

У грудні, перед переголосуванням другого туру, Янукович звинуватив Ющенка в ухилянні від других дебатів, назвавши його боягузом і базікалом. Тоді дісталося і Кучмі, і всім тим соратникам, хто, відчувши зміну кон'юнктури, переметнувся в помаранчевий табір.

На цьому відео Віктор Федорович вочевидь сердитий. У чорному гольфі під піджак, він іноді робить рух шиєю, наче розминається.

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже Янукович, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

Уривки з дебатів 15.11.2004 дивіться у розділі "Календар"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.