Спецпроект

2004: Янукович обзиває Ющенка "боягузом і базікалом"

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже кандидат, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

15 листопада 2004 року відбулися дебати між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. Фактично це були навіть не дебати, а окремі доповіді, хоча політики періодично перебивали один одного.

У грудні, перед переголосуванням другого туру, Янукович звинуватив Ющенка в ухилянні від других дебатів, назвавши його боягузом і базікалом. Тоді дісталося і Кучмі, і всім тим соратникам, хто, відчувши зміну кон'юнктури, переметнувся в помаранчевий табір.

На цьому відео Віктор Федорович вочевидь сердитий. У чорному гольфі під піджак, він іноді робить рух шиєю, наче розминається.

"Я могу сказать только одно - что он трепач, - каже Янукович, незадоволений упевненістю свого конкурента у перемозі. - Нравиться ему это или нет. Поэтому поживем - увидим... Я вызываю этого труса на любые дебаты. И трепача".

Уривки з дебатів 15.11.2004 дивіться у розділі "Календар"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.