Спецпроект

Робочий візит до природознавчих музеїв Австрії

Несподіваними для музею виявилися акваріум та тераріум. Акваріум об’єднує 42 ємкості загальним об’ємом близько 60 тисяч літрів води. Тут представлена водна фауна тропічних вод планети і Центральної Європи...

Динозавр із Будинку Природи в Зальцбурзі

В рамках проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" відбулася професійно-пізнавальна подорож українських музейників до природничих музеїв трьох міст Австрії: Відня, Ґраца і Зальцбурга.

До складу групи увійшли працівники Державного природознавчого музею Національної академії наук у Львові, який здобув грант фонду "Розвиток України" на створення нової експозиції.

Враженнями від подорожі ділиться Андрій Бокотей, співробітник Державного природознавчого музею НАНУ.

------------

Перший музеєм, який ми відвідали, був один з найбільших музеїв Австрії – Віденський природничий музей (Naturhistorisches Museum).

Велична будівля збудована в 1889 році спеціально для експонування природничих колекцій Габсбургів. Сьогодні його фонди нараховують близько 30 млн експонатів з усього світу. Щороку музей приймає близько 550 тисяч відвідувачів у 39 виставкових залах.

Експозиція розміщена на двох поверхах: на першому історія розвитку життя на Землі та зали тимчасових експозицій, на другому – сучасне біорізноманіття.

У музеї визначені 100 найцінніших експонатів, кожен з яких позначений спеціальною етикеткою. Найдорожчим експонатом є рукотворна фігурка Вілендорфської Венери, виготовлена давньою людиною понад 25 тисяч років тому.

До сотні також увійшов кам’яний метеорит "Княгиня", вагою 500 кг, що впав у 1866 році в Закарпатті у Великоберезнянському районі. Вражає велика колекція скелетів динозаврів, серед яких найбільшу увагу, особливо дітей, привертає рухома модель аллозавра.

Говорячи про експозицію музею загалом, слід зазначити, що якщо на експозиції першого поверху, на тлі переважно традиційного представлення експонатів у понад 100-річних вітринах, є включення інноваційних елементів у вигляді рухомих моделей, симуляторів, інтернет-кіосків, плазмових екранів тощо, то на другому поверсі цього майже немає.

Експозиція справляє сильне враження насамперед завдяки великій кількості унікальних експонатів чудової якості виготовлення. Всі вітрини професійно освітлені з використанням сучасних технологій. В експозиції багато цікавих креативних ідей, часто в досить несподіваних місцях, що справляє позитивне враження й іноді заставляє посміхнутися.
        
Деякі приклади використання технологій віденськими музейниками: вихід земноводних на суходіл, вогнище під підлогою, морська черепаха, яка полює на поліетиленовий пакет, сплутавши його з медузою.

Наступним у списку відвідин був Природничий музей у місті Грац (Naturkunde Museum), заснований у 1811-му.

В березні минулого року була завершена перебудова і модернізація основної експозиції за проектом відомого архітектора Дітера Богнера. Була нагода оглянути й оцінити сучасну австрійську природничу експозицію.

Основна експозиція займає весь другий поверх будівлі на площі 1500 квадратних метрів і має 5 розділів: ботаніка, геологія, мінералогія, палеонтологія та зоологія.

Перший поверх відведений під тимчасові експозиції. На момент нашого візиту, там були представлені виставки грибів, енергоощадливих технологій та переробки відходів і "Захоплива математика".

Основна експозиція починається з палеонтологічного розділу, оформленого з застосуванням сучасних технологій і вдалого освітлення з використанням мінімально необхідної кількості експонатів, графіки і тексту.

Геологічно-мінералогічна частина зроблена в історичному стилі зі старими вітринами і етикетками, проте з сучасним освітленням.

Зоологічну частину відкриває експозиція "Рух", яка безумовно, є найбільшою знахідкою основної експозиції. Порівняння тварин у русі з їхніми скелетами у тих же динамічних позах справляє ефект навіть на професійних біологів.

Решта зоологічного відділу представлена достатньо лаконічно - проте на високому експозиційному рівні з використанням комп’ютерних технологій і цікавих рішень представлення систематики, біорізноманіття та еволюції. Ботаніка проілюстрована гербарними листами та насінням рослин.

Вдалим рішенням є розміщення в багатьох залах "Вікон науки". Це фоторамка з відеороликом та короткою анотацією поруч, де можна ознайомитися з останніми науковими досягненнями працівників музею у тій галузі, про яку йдеться в певному розділі експозиції.

Загалом у музеї вдало поєднано найновіші технології експонування з традиційними формами представлення та історичними меблями.

Останнім з відвіданих в Австрії був Будинок природи в Зальцбурзі (Haus der Natur). Наймолодший з відвіданих нами музеїв, заснований у 1924 р. Загальна виставкова площа перевищує 7 тисяч квадратів, у двох будівлях. Відвідуваність музею - 300 тисяч осіб на рік.

За різноманітністю способів представлення природничої історії краю цей музей перевершує раніше відвідані нами. Тут на п’яти поверхах основного корпусу розташовано акваріум, тераріум та близько десятка виставок, серед яких: "Доісторичні часи і динозаври", "Геологія і Льодовиковий період", "Людське тіло", "Тварини" та інші.

Несподіваними для музею виявилися акваріум та тераріум. Акваріум об’єднує 42 ємкості загальним об’ємом близько 60 тисяч літрів води. Тут представлена водна фауна тропічних вод планети і Центральної Європи. Так само багатим на видовий склад є один з найкращих у Європі тераріум.

Серед розділів основної експозиції найбільше враження справив розділ "Людське тіло". В дуже доступній формі на багатьох цікавих і яскраво проілюстрованих прикладах пояснені внутрішня будова, фізіологічні процеси, зачаття та народження людини.

Досить багатою на цікаві експонати і вдало оформленою є геологічна частина експозиції. Зоологічний розділ представлений достатньо традиційно - проте вражають недавно зроблені і оформлені за останнім словом техніки (освітлення, озвучення) діорами, зокрема "Буковий праліс" або "Космос".

Музей у Зальцбурзі вирізняється поставленою на дуже високому рівні роботою з відвідувачами, особливо сім’ями з дітьми. З цією метою під науковий центр обладнано новий триповерховий корпус. Тут відвідувачі можуть ознайомитися з дією найрізноманітніших механізмів від стоматологічного бору до принципів руху людського скелета, спробувати пересуватися на інвалідному візку чи симуляторі їзди на лижах.

Ще одна виставка, яка нас дуже вразила в цьому музеї – виставка "Футпрінт". Фото зроблені з висоти пташиного польоту в різних куточках планети, де зафіксовані сліди людської діяльності.

Загалом австрійська поїздка сприяла появі нових цікавих ідей і рішень, які можна буде використати при створенні експозиції Природознавчого музею НАНУ у Львові.

Автор: Андрій БОКОТЕЙ, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НАНУ (Львів)

Дивіться також:

Як рухається простір і люди в музеях. Лекція з Відня

Про візит наших природознавців-музейників у Москву. ФОТО

Природничий музей у Львові: репетиція оркестру

Екскурсія Львівським природознавчим музеєм. ФОТО

10 млн на модернізацію музею. Як будуть витрачені?

Комахи в бурштині, яким по 40 млн років. ФОТО

Інші матеріали проекту "Динамічний музей"

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.