Спецпроект

Голландські музеї та українські можливості

В такій загалом невеликій країні (за кількістю населення Нідерланди займають 60 місце в світі) успішно працює кілька музеїв природничого профілю. Зали не просто заповнені відвідувачами, до музеїв стоять черги. "В нас я такого не бачила!"

Діти пізнають світ у Науковому центрі "Немо"
Фото: inaresort.com

Українські природничі музейники розповіли про третю освітню подорож до зарубіжних музеїв, цього разу – королівство Нідерланди.

Вже майже рік серед працівників українських природничих музеїв практикують студійні поїздки закордон задля ознайомлення з тамтешніми музейними експозиціями. Hавесні минулого року їздили до Швейцарії, потім до Росії і от – Нідерланди.

Ініціатива належить Державному природознавчому музею НАН України (ДПМ НАНУ) у Львові. Свого часу музей отримав грант від Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" на реалізацію проекту "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики "живого музею".

В рамках цього проекту й відбуваються десятиденні освітні візити закордон. І, певно, частково від цього більше користі, ніж від року студіювання в університеті.

Половина членів делегації, учасників поїздки до Нідерландів (всього вісім чоловік), – працівники Львівського природознавчого, по одному – з київського науково-природничого, Львівського зоологічного музею, Луганського краєзнавчого та Чорноморського біосферного заповідника. Хтось уже бував у подібних поїздках, хтось – вперше. Заплановано було візити до п’яти природничих музеїв.

Але через негоду (почався шторм) не доїхали в один з найбільших природничих музеїв в Нідерландах - музей "Naturalis" в місті Лейдені. Зате відвідали Природничий музей Брабант (Natuurmuzeum Brabant) в Тілбурзі, Науковий центр "Немо" (Science Center NEMO) в Амстердамі, Музей "Музеон" (Muzeon) в Гаазі та Музей ґрунтів світу (World Soil Muzeum) у Вагенінгені.

Поза тим охочі відвідали й кілька мистецьких музеїв, зокрема Музей Амстердаму, Національний художній музей (Рейксмюзеум) та Музей Ван Гога, але це інша тема.

Перше, що вразило українських музейників – це те, що в такій загалом невеликій країні (за кількістю населення Нідерланди займають 60 місце в світі, після Камеруну й Чилі) успішно працюють стільки музеїв природничого профілю.

Зали музеїв не просто заповнені відвідувачами, до музеїв стоять черги! "В нас я такого не бачила!" – дивується одна з учасниць делегації Наталія Пісулінська, зберігач фондів Зоологічного музею Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Науковий центр "Немо"

В голландських музеологів є чітке розуміння цільової аудиторії. Наприклад, основна аудиторія Брабанту, НЕМО і гаазького Музеону – школярі, тоді як Музей ґрунтів світу, що розташований в одному з корпусів університетського містечка у Вагенінгені, орієнтується на студентську аудиторію та науковців.

Відповідно, розробляють спеціальні програми – чи то у вигляді квестів (популярна практика для школярів) чи інших інтерактивних форм.

Крім того, усіх відвідувачів поділяють на групи, а відтак експозиції будують таким чином, аби врахувати зацікавлення й інтелектуальні потреби відвідувачів різного віку.

Загалом багато інтерактивності. Тут намагаються за допомогою інноваційних технологій не просто ефектно представити експонати (серед останніх тенденцій – виділення об’єктів за допомогою світла на зразок театральних рамп), але й зробити відвідувачів співучасниками експозиції, а навіть дослідниками експонатів.

Цікаво, що у Музей ґрунтів світу, де зібрано понад 1000 ґрунтових монолітів зі всього світу (до речі, є грунт й з України) наша делегація прийшла якраз тоді, коли тут формували нову експозицію. Тобто можна було вільно спостерігати і певні організаційні моменти, технологію. Зокрема очевидно було, що експозиція спрямована на те, аби люди могли не тільки побачити самі ґрунти, але й оцінити своєрідну красу їх структури.

У Музеї ґрунтів світу

Привернуло увагу наших музейників і те, що експозиції голландських музеїв відносно часто міняють: якщо основні експозиції міняють раз на 7-10 років, то виставкові – значно частіше.

Усі відзначають високий рівень технічного оснащення та дизайн, причому різні експонати по-різному оформлені. Наприклад, ділиться враженнями Оксана Вовк, вчений секретар ДПМ НАНУ:

"Особливу увагу я звернула на оснащення фондосховищ. Маю на увазі не лише технічне обладнання приміщень, кліматконтроль тощо, але й програмне забезпечення для оцифрування музейних колекцій. Працівники музею скрупульозно створюють бази даних про кожен експонат. Інформація з цих баз дуже вміло використовується в науковій роботі музеїв, підготовці публікацій та освітніх програм, а також це зручно для швидкого підбору експонатів нових виставок".

Натомість Оксана Зновенко, старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу природи Луганського обласного краєзнавчого музею, у своєму відгуку звернула увагу й на інші аспекти.

Ось що вона розповідає: "Оскільки голландці дбають про фізичний розвиток, в музеях є, наприклад, велотренажер з комп’ютером – крутиш педалі і дивишся на монітор, який тобі видає інформацію про той чи інший експонат у залі. Або стоїть інший прилад – натискаєш педалі, а перед тобою на екрані мультик, який пояснює геохронологічну шкалу".

Фантастика: прийшов до музею, а заодно ніби й у тренажерному залі побував. Або таке, з її ж розповіді: "Природничі музеї в Голландії мають величезні фонди, але чомусь значну кількість місця в експозиціях відведено штучним опудалам або копіям. У Брабанті поряд з опудалами оленів, вовків, биків розташовані штучні опудала печерного лева, мамонта, шерстистого носорога, шаблезубого барса; поряд з палеонтологічними рештками – копія мамонтеняти, оригінал якого зберігається в Петербурзі. В Музеоні поряд з викопними рештками – великі штучні чучела доісторичних риб, тощо".

Природничий музей Брабант. Фото: G.Lanting (wikipedia.org)

Стосоно обробки опудал, то в Нідерландах, як розповідають, вже понад 20 років їх не обробляють хімічними засобами, а витримують у спеціальних холодильних камерах при температурі -21°С.

Що ж, усі повернулися додому з новими знаннями, ідеями, поглядами і взялися за опрацювання та переосмислення (вже в контексті українських реалій) освітніх, рекламних матеріалів, які там отримали.

Звичайно, усі розуміють головну проблему, чому у нас не може бути так, як там. Але й сам факт студійного візиту значно пожвавив музейну роботу.

Як розповідає Людмила Бахтіарова з природничого заповідника на Херсонщині, їй та її колегам цей досвід дозволив якісно вдосконалити науково-освітню, популяризаторську та еколого-просвітницьку діяльність на базі музейної експозиції, зокрема тут почали активно демонструвати для відвідувачів науково-популярні фільми про заповідник, показувати фото- та відеоматеріали співробітників, проводити презентації.

Є й інші висновки після поїздки: "Головне, до чого ми маємо прагнути, – резюмує пані Вовк, – це віднайти своє, індивідуальне, цікаве і впізнаване обличчя та оздобити його сучасними засобами. Не бути одними з багатьох, а особливими. З цим завданням успішно справилися музеї Нідерландів і воно ж є найбільш реальним серед тих завдань, які ми, українські музейники, можемо втілити у своїй роботі".

Автор: Олеся НАЙДЮК, журналіст (Київ)

Дивіться також:

Робочий візит до музеїв Австрії

Як наші природничі музейники у Москву їздили

Природничий музей у Львові: репетиція оркестру

Екскурсія Львівським природознавчим музеєм. ФОТО

10 млн на модернізацію музею. Як будуть витрачені?

Інші матеріали проекту "Динамічний музей"

Де могила Богдана Хмельницького?

Ніяких підтверджень місця розташування могили Богдана Хмельницького в нас немає. Але головне, виникли серйозні підстави взагалі сумніватися в тому, що гетьмана поховано в Іллінській церкві. Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином.

"Месники" на горі Монастир

Справа могили "Месників" з УПА, яка кількакратно була нищена польськими вандалами, сплила під час переговорів президента України Володимира Зеленського та Польщі Анджея Дуди 12 жовтня 2020 року. Про акти вандалізму чимало писали в українських медіа. А от про саму подію, яка довела до трагічної загибелі в одному бою такої великої кількості повстанців — рядовому читачеві відомо небагато. Тож ми розповідаємо дещо детальніше про цей найтрагічніший бій УПА на Закерзонні

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Українськими місцями чеської пам’яті

Празьку вулицю Соколовську та українське село Соколове під Харковом відділяють близько півтори тисячі кілометрів, однак минуле століття зв’язало ці дві віддалені локації значно міцніше, ніж то виглядає на перший погляд