Спецпроект

Безсонна ніч лауреатки Нобеля. "Ніч Музеїв" у Варшаві

Насправді у цю ніч були відкриті не тільки музеї. Кожний бажаючий міг посидіти за робочим столом польського прем’єра Дональда Туска або зайти у парламент. А черга до президентського палацу сягнула 400 метрів завдовжки.

На варшавському Палаці науки і культури тиждень тому з'явився величезний портрет Марії Склодовської-Кюрі. Нобелівська лауреатка широко позіхала. Спробую обмежитися евфемізмом:  можна було зрозуміти, що коїться у неї в голові. Вона рекламувала чергову "Ніч музеїв".

Позіхання всесвітньовідомої варшав'янки не мало значити, що всі ті "нудні" музеї навівають тільки сон. Просто після того, як відвідуєш всі 230 майданчиків, відкритих у "Ніч музеїв" у Польщі - будеш почуватися дещо втомленим. Що і вирішили показати автори плаката.

Насправді у цю ніч були відкриті не тільки музеї.

Кожний бажаючий міг зайти до кабінету мера Варшави Ганни Ґронкевич-Вальс в уряді "мяста столєчнеґо" або посидіти за робочим столом польського прем'єра Дональда Туска.

Свої двері відкрили також сейм із сенатом (палати парламенту Польщі) та президентський палац. Черга до резиденції голови держави сягнула 400 метрів завдовжки.

До Королівського замку (там триває показ "Дами з горностаєм" великого Леонардо) вишикувалася не набагато менша черга. Так само складно було потрапити, наприклад, до Етнографічного музею, де цього вечора відбувався концерт музики Анд. 

Нічна черга до Леонардо

Найцікавіші імпрези анонсували також музей Варшавського повстання та музей Палацу на воді в королівських Лазенках.

У Лазенковському парку чекали на концерт гітариста групи Genesis Стіва Гакетта, а також на явлення тіні короля Стася у підсвітлених спеціальними лампами алеях парку. 

Музей етнографії, як і багато інших майданчиків "Ночі музеїв", був святково освітлений

У музеї Варшавського повстання показували стрічку "Місто руїн", в якій за допомогою найсучасніших технологій відтворена Варшава після звільнення від нацистів.

Цей фільм - 3D симуляція прольоту літака (чи птаха) над зруйнованим містом - позаяк не має жодного сюжету і дикторського тексту,  сприймається неймовірно емоційно. Тільки музика і руїни.

Між іншим, про нацистів. Їх я теж зустрів.

З метро "Свєнтокшистська" ескалатор вивозив просто до майданчику... між двох барикад, поміж якими відбувалася жвава перестрілка: повстанці оборонялися проти нацистів.

Українці і росіяни у Варшавському повстанні

Але то було потім: я потрапив до цього майданчику саме під час приготувань, коли "повстанці" дружньо обнімалися і тисли руки "нацистам" - своїм колегам з інших клубів історичної реконструкції.

Якийсь хлопчик років 7 вимагав, щоб батько йому купив такий саме "правдивий карабін машинови".

Реконструктори готуються відтворити події Варшавського повстання 1944 року

Наступна імпреза зустріла мене на світлофорі: переді мною зупинився "огірок" - автобус часів соціалістичної Польської народної республіки.

В цей день на деяких маршрутах працювали "антикварнi" автобуси і трамваї. І ніхто з польських патріотів не скаржився про "ностальгію за тоталітарним минулим" - бо це просто ностальгія за минулим. Навпаки, варшав'яки шкодували, що в столиці досі немає музею транспорту.

У кількох місцях можна було побачити різноманітні проекційні шоу: наприклад, на будинку, де народилася Марія Склодовська-Кюрі, або просто на мурах Старого Міста. Там відбувалася презентація віртуального "Музею втраченого".

Ідея музею - показати всі ті скарби, які Польща втратила у 1939-1945 роках - під час ІІ світової війни. Хтось із промовців рекомендував глядачам: "Ось прийшов ти до якогось музею у Німеччині - упізнав картину з польського музею - написав на сайті: "Знайшов!" А далі ми вже якось тому зарадимо..."

Кілька шедеврів, вивезених під час війни, Міністерству культури вже вдалося повернути до зібрань музеїв Польщі.

Проекційне шоу на мурах Старого Міста. Хаос сплутаних ліній поступово пертворюється на втрачені шедеври

Всю ніч варшав'яки кружляли від музею до музею. Такого скупчення людей у центрі міста я не бачив ані на День незалежності, ані на Великдень.

Вся Варшава дійсно пішла у музей. І ніхто не спав. Правда, то й не дивно - спати було просто неможливо: звідусіль було чути музику і... не тільки музику! Від метро "Свентокшистська" було чути вибухи та кулеметні черги. Реконструктори почали свою імпрезу.

Київ ігнорує світову "Ніч Музеїв". Бо нема охорони

З вежі Палацу культури позіхала втомлена Склодовська-Кюрі. Як на мене, трохи завчасно - "Ніч музеїв" тільки починалася.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.