Конотопська перемога є дуже повчальною для усвідомлення феномену української сили та української слабкості. У світовій історії знайдеться не так уже й багато прикладів, коли володар-переможець, справжній тріумфатор безславно втрачає владу.
8 липня 2011 — Віктор Горобець
Влада сучасної Росії хворобливо реагує на відновлення в Україні історичної пам'яті, зокрема й на відзначення перемоги під Конотопом, яка стала для росіян однією з найчорніших сторінок військового мартирологу.
7 липня 2011 — Юрій Поташній
"Повстанці зняли шапки, рушниці переклали з правої до лівої руки. Делегати поклали пальці правої руки на тризуб. Я читав поволі текст присяги, а бійці повторювали за мною кожне слово".
6 липня 2011 — Надія Білань
Правнук генерального судді Василя Кочубея, який втратив голову через донос на Мазепу, Віктор - найбільший європеєць серед сучасників. Масон і ліберал, він разом з Олександром І задумує змінити Російську імперію.
5 липня 2011 — Володимир Володько
Ця історія - про комуніста, який став націоналістом. Як політичний працівник, він не дуже дружив з "воякою" Шухевичем, називаючи командира УПА "дрібною людиною", яка мріє встановити державу з поліцейською диктатурою.
4 липня 2011 — Дмитро Снєгирьов
...На кораблях жваво обговорювались перспективи подальшої служби в Україні, друкарні штампували бланки з текстом української присяги. Був період, коли навіть система зв'язку "В'юга" (управління ядерною зброєю) була заведена на Київ.
3 липня 2011 — Ігор Голод
Ганс Кох ще раз намагався вплинути - він різко заявив головуючому, що той грається з вогнем. Стецько не менш різко відповів, що грається з вогнем не менше, як Німеччина, яка вже має досвід Першої світової війни...
30 червня 2011 — Руслан Забілий
Націоналісти охоче говорять про злочини СРСР, але не націоналістичного підпілля; комуністи - про жертви УПА, але не Червоної армії. Так виникає нація без спільної історичної пам'яті, але з білосніжною совістю.
30 червня 2011 — Андрій Портнов