УГС як політична організація народилася 7 липня 1988-го у Львові. Ядром її стали колишні учасники правозахисного руху, принаймні ті, які вважали себе правонаступниками Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.
25 квітня 2011 — Вахтанг Кіпіані
У Страсну п'ятницю "Історична Правда" запрошує читачів пройтися алеями варшавського кладовища "На Волі". Наче за іронією, назва цього місця співзвучна з тим, що поховані тут виборювали для своєї Вітчизни більшу частину свого життя.
22 квітня 2011 — Олеся Ісаюк
Сенсаційна знахідка - передвиборча програма нинішнього глави держави - члена Компартії, кандидата в депутати Єнакієвської міськради. Не можна читати без брому: "Полным и безраздельным хозяином продукта труда должен быть его производитель, а не вышестоящий орган, не финансист и сборщик налогов"...
20 квітня 2011
На місці загибелі головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака письменник Василь Шкляр отримав Народну Шевченківську премію за свою книгу про повстанців "Чорний Ворон". Фоторепортаж з місця подій.
18 квітня 2011 — Павло Солодько
Радянський дисидент, нардеп Микола Кульчинський розповідає про методи допитів у КГБ, оптимальну тактику поведінки політичного обвинуваченого, радянську тюрму, русифікацію Сходу України і як кільком "неформальним" організаціям удалося розвалити СРСР.
18 квітня 2011 — Роман Кульчинський
Добра, усміхнена і мудра мама Валерія Марченка - такою пам'ятатимуть її ті, що спілкувалися і зналися з цією на рідкість світлою людиною. Вона вміла любити і прощати, вислухати і порадити, а часом і наполегливо навчати там, де бачила, що не було кому вчити і виховувати.
16 квітня 2011
Справу розпочали у 1939-му, а завершили у 1945 році. Загалом ув'язнено дев'ять осіб на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим. Це стало першим ударом по греко-католицькій церкві на шляху до її остаточної ліквідації. Та це був лише початок... Далі "розробки" продовжилися.
15 квітня 2011 — Василь Білас
Частина польських правих вважає Ґжеґожа Мотику українським націоналістом, їхні прямі опоненти, українські праві, трактують його як польського шовініста. Без таких книжок, без вивчення цих сторінок, без належного вшанування пам'яті жертв цього конфлікту важко було б говорити про діалог та порозуміння.
13 квітня 2011 — Оля Гнатюк