Спецпроект

Фоторепортаж. Один день у Києві звичайної німецької дівчини. Рік 1942

У німецькій газеті "Berliner Illustrierte Zeitung" за 22 жовтня 1942 р. було надруковано фоторепортаж про один день 19-річної Інге, яка у справі працевлаштування приїхала до звільненого від більшовиків міста столиці України...

Наведений нижче фоторепортаж є скороченим перекладом із нацистської ілюстрованої газети 1942 року, зробленим ЖЖ-юзером grosspanzerigel.

-----------------------------------

Отже, фройляйн Інге приїжджає до Києва потягом зі Львова.

 

Вона має намір влаштуватись на роботу секретаркою в німецьку компанію. У супроводі носія вона вирушає до готелю. 

Один із підписів до фото

Замешкала вона у готелі "Київ", який розташований у центрі міста. Готель не постраждав під час бойових дій. У кімнаті скромно - ліжко, стіл, стілець.

 

Як і кожна жінка, Інге любить купувати й розглядати речі. Асортимент крамниць її трохи розчарував - місцеві, ще довоєнні, капелюшки здалися їй комічними. Інге каже, що це "антикваріат".

 

Але нарешті з'являються магазини, які торгуватимуть якісною німецькою продукцією.

 

Коли зголодніла - відвідала ресторан "Im Deutschen Haus". Це величезний заклад харчування, розрахований на 2000 відвідувачів.

Поштові листівки Третього рейху (ФОТО)

У залі, здебільшого, військовослужбовці та чиновники місцевої адміністрації. Але обслуга - з місцевих дівчат.

 

По обіді - прекрасний відпочинок на Дніпрі. Тут блискучий білосніжний пісок, не гірший, ніж на Балтиці.

 

Відвідини кафе "Дніпровська круча". Звідси відкривається чудовий краєвид - на місто й на річку.

 

Набравшися сил, Інге йде на роботу на Бісмаркштрассе (нинішня вулиця Банкова)...

 

Від "Історичної правди": Зараз у будівлі, прикрашеній прапором зі свастикою, працює президент України Янукович. До того там працювали Ющенко, Кучма і Кравчук - з 1992-го в ній розташована президентська канцелярія.

В радянські часи там розміщувався Центральний комітет [колективний керівний орган партії у період між з'їздами] КПУ. В часи перебування у Києві Інги Б. - генерал-комісаріат (адміністративний орган влади у рейхскомісаріаті "Україна", аналог ОДА).

 Фото: varto-ua.livejournal.com

Читайте також:

Що німці зробили з київськими оунівцями у 1942 році

Пам'ять про Бабин Яр в українському суспільстві

Спогади мера Києва часів окупації

Як горів Хрещатик восени 1941-го (ВІДЕО)

Джерело: ЖЖ grosspanzerigel

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.