Спецпроект

Майдан до Незалежності

2 жовтня виповнилося рівно двадцять років початку наймасовішої та найуспішнішої студентської акції протесту за незалежність і проти комунізму.

2 жовтня 1990 року в історії України розпочалася нова доба - "оксамитової революції" по-українськи. Почалася вона з виходу на столичну площу Жовтневої революції невеликої групи студентів - членів західноукраїнського "Студентського братства" та наддніпрянської Української студентської спілки.

Спочатку студенти називали свій наметовий табір, розбитий прямо на плитах площі Жовтневої революції, "територією, вільною від комунізму". Але в один із днів, вже не згадати, який саме, прозвучало - майдан Незалежності".

Отже, нині відоме світові родове поняття, яке позначає мирну демократичну революцію - родом звідти, з гранітного жовтня 90-го.

Чого ж хотіли ті голодуючі студенти?

Вимоги були не профспілковими, не стипендій і гуртожитків вимагала молодь, а відмови керівництва УРСР від підписання, нав'язуваного Горбачовим, нового Союзного договору, націоналізації майна Компартії та комсомолу, дострокових перевиборів Верховної Ради на багатопартійних засадах, повернення усіх військовослужбовців строкової служби, 18-19-річних призовників з України з численних тоді "гарячих точок", які вже палали південними кордонами імперії. Ну, і відставки прем'єра-ретрограда Віталія Масола. 

17 жовтня - після того як Верховна Рада відправила голову Ради Міністрів Масола у відставку і прийняв постанову, під яким поставили свої підписи по 5 представників більшості, опозиції і голодуючих студентів - акція була припинена.

І хоча невдовзі був прийнятий закон, що забороняє відправку призовників за межі республіки, і українські хлопці перестали гинути на Кавказі і в Середній Азії, інші пункти постанови виконані, по суті, не були.

Тільки проголошення незалежності в серпні 1991 р. реалізувало основні вимоги студентів.

Фотохроніку студентської революції 1990 року дивіться у розділі "Артефакти"

Олексій Мустафін: І з нуту пироги. Згадки про пізанську "талассократію"

Невеличкий острівець Мелорія, розташований просто навпроти гирла річки Арно, відомий завдяки двом морським битвам, які відбулися поруч із ним. У першій, в 1241 році, пізанці - разом з ескадрою імператора Фрідріха II Гогенштауфена - буквально розтрощили генуезький флот. А 1284 році вже Пізанська республіка зазнала найбільшої та найганебнішої в своїй історії поразки від своїх генуезців.

Віталій Скальський: Світлина 1919 року: розархівування імен

Фотографія штабу Володимир-Волинського бойового загону, зроблена 6 травня 1919 року у Горохові – добре відома історикам, краєзнавцям та навколоісторичній волинській спільноті. Її багато раз друкували і передруковували. Але лише зараз дійшли руки спробувати дослідити біографії осіб, зображених на фото.

Юрій Юзич: Євген Іваницький: пластун – офіцер розвідки Армії Крайової

Воїн-підпільник, який одним із перших розпочав рух опору проти нацистів серед підгальських гуралів. Працював в АК-"Північ". Загинув у Варшавському повстанні.

Олексій Мустафін: Обери собі минуле. Швейцарський спосіб "зшивання" країни

1 серпня 1891 року Швейцарія вперше урочисто відзначила свій "день народження". Власне, тоді це було світовою "модою" - святкувати ювілеї подій сивої давнини та проголошувати їх "точкою відліку" історій новочасних націй – варто лише згадати урочистості з приводу дев'ятисотріччя хрещення Русі в 1888 році або ж іще помпезніше відзначення "тисячоліття Угорщини" в 1896-му.