Спецпроект

"За" незалежність - більше. Хоч і менше половини українців

Падіння незалежницьких настроїв пов'язане не з розчаруванням, а зі зневірою загалом. Прихильники суверенної України не стали її противниками - їм просто стало байдуже. І це ресурс для тих, хто все ще вірить у Незалежність.

На запитання фонду "Демократичні ініціативи" та Інституту соціології Національної академії наук України "Якби референдум про незалежність відбувся зараз, то чи підтримали б її?" ствердно відповіли у липні лише 46,6% зі 1,2 тисячі респондентів.

Нагадаємо, що в 1991-му "за проголосували 90,32% учасників референдуму.

Приблизно стільки ж опитаних, 47,4%, шкодують про розпад СРСР. Не шкодують - 29,7%. Та чи справді ідея незалежності зазнає поразки? Навряд.

1991: Радянський Союз убив сам себе (ВІДЕО)

По-перше, проти неї висловилося б лише 27,8% респондентів (12,5% сказали, що важко відповісти на це питання, 11,5% - що їм байдуже).

По-друге, соціологи зауважили, що голоси прибічників суверенітету перетекли не до прихильників залежності. "Вони перейшли до "байдужих", - констатує директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

Заступник директора Інституту соціології Євген Головаха пояснює:

"Падіння незалежницьких настроїв пов'язане не з розчаруванням у суверенітеті, а зі зневірою загалом. Розчарування - як радіація. Існує такий феномен: якщо люди розчаровуються в одному матеріальному аспекті - це радіює на всі інші. Насправді ті, хто обирає варіанти "важко відповісти" або "мені байдуже", - це реальний ресурс для тих, хто голосує "за".

Референдум 1 грудня 1991 року. Відсоток тих, хто проголосував за незалежність

По-третє, 1991 року 90,32% учасників референдуму підтримали прийнятий у парламенті Акт про проголошення незалежності України, в якому наголошувалося: "Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України".

Незалежність України: як воно було в 1991-му і як воно буде у 2021-му

Тобто значна кількість громадян засвідчила схильність цінувати незалежність своєї держави від іншої лише під час небезпеки.

Керівник Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Валерій Хмелько нагадує, що коли, з його слів, "із боку Росії почалися дії в районі острова Тузла, які поставили під загрозу територіальну цілісність України", то "протягом тільки одного місяця кількість прибічників незалежності збільшилася з 71,5 до 77,6%".

Результати цьогорічного дослідження КМІС засвідчили - кількість прихильників суверенітету України зростає й тоді, коли Росія конфліктує з іншими державами або на її території стаються теракти.

Валерій Хмелько зауважує: "В 1994-1996 роках Росія воювала в Чечні. Чимало українців усвідомили тоді, що якби Росія і Україна були єдиною державою, то їхні діти мали б воювати і гинути на Північному Кавказі. Кількість прихильників української незалежності зросла з 56 до 71%".

60% українців вважають Голодомор геноцидом

А під час воєнного конфлікту Росії з Грузією в 2008-му впродовж лише серпня того року зафіксовано ще більше зростання підтримки державної незалежності України - з 71,5 до 82,8%.

Звідси висновок Хмелька: "У ситуаціях загострення відносин виявляється, що незалежність своєї держави для частини населення є більшою цінністю, аніж у буденних проблемах повсякдення. Вибір, який роблять деякі люди перед загрозою втратити цілісність своєї країни й зазіхання на її суверенітет, виявляється більш громадянським, аніж вони вважають у дні, обтяжені лише буденними проблемами".

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.