Фейк: як хорватський генерал Готовіна став "українцем Червенком"

Після перемоги хорватських футболістів над російськими, а також резонансного "Слава Україні!" від Домагоя Віди український сегмент соцмереж захлиснула нова хвиля "хорватоманії".

Після перемоги хорватських футболістів над російськими, а також резонансного "Слава Україні!" від Домагоя Віди український сегмент соцмереж захлиснула нова хвиля "хорватоманії".

Один із найпоширеніших її проявів — паралелі між війною на Донбасі та боротьбою Хорватії за незалежність у 1990-х роках. Проводячи ці паралелі, користувачі Інтернету часто не перевіряють інформацію, що призводить до поширення (ймовірно, ненавмисного) фейків.

Ось така картинка 8-9 липня набрала сотні поширень у "Фейсбуці". Те, що написано про посаду Звонимира Червенка під час відновлення хорватською армією територіальної цілісності країни — правда.

 

Але, по-перше, версія про українське походження генерала є як мінімум сумнівною. Сам Червенко казав про свої чеські корені — його прапрадід переїхав з Чехії на Балкани.

Справжнє прізвище предка військового — Червенка, і вже пізніше закінчення трансформувалося і стало схожим на українське. Ймовірно, така фонетична подібність і спричинила появу версії, що "Червенко наш".

По-друге, на фото зображений не Червенко, а інша ключова постать війни Хорватії за незалежність — генерал Анте Готовіна.

До речі, самому Червенку тоді було під 70 — і він навряд чи міг виглядати так, як на знімку. Нижче — його справжнє фото.

 Генерал армії Звонимир Червенко 

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».