Як Сталін призначав «ворогів народу» на посади катів

15 людей з-поміж 16, призначених Сталіним, виявилися «ворогами народу». Виходить, що наступним треба було розстріляти Політбюро на чолі зі Сталіним. Як можна пояснити, що вони призначали на головні каральні посади людей, 94% яких були ворогами?

Вартий уваги документ. Є над чим подумати.

2 листопада 1937 року Політбюро затверджує список голів «трійок» із 16 осіб [«трійки» — позасудові органи репресій в СРСР під час Великого терору. Складалися з функціонера НКВД, секретаря обкому партії та прокурора—ІП].

На спискові віза «За. Й. Сталін», а також візи Молотова і Кагановича.

Решту членів Політбюро опитали телефоном. Склад ухвалено одноголосно. Як же склалася доля цих відповідальних працівників із величезними повноваженнями вирішувати, кого з радянських громадян варто розстріляти?

З представленого списку, схваленого Сталіним, 11 чоловік розстріляли, 2 померли у в’язниці, 1 помер у таборі, 1 не був засуджений, але скінчив життя самогубством, 1 відсидів 15 років і вийшов на волю живим.

Так, 15 людей з-поміж 16, призначених Сталіним, виявилися «ворогами народу». Виходить, що наступним треба було розстріляти Політбюро на чолі зі Сталіним. Як можна пояснити, що вони призначали на головні каральні посади людей, 94% яких були ворогами?

 

Джерело: Російський державний архів соціально-політичної історії (рос. РГАСПІ), ф. 17, оп. 166, спр. 582, арк. 32.

Насєдкін Олексій Олексійович (1897—26.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1938) — заарештований 20 грудня 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Дейч Яків Абрамович (189827.09.1938) — співробітник органів державної безпеки, комісар ДБ ІІІ рангу (1935). Заарештований 29 березня 1938 року. Помер у в’язниці під час слідства. Не реабілітований.

Журавльов Віктор Павлович (1902—01.12.1946) — співробітник органів державної безпеки, старший майор ДБ (1938). У 1944—1946 роках в Управлінні будівництва Далекої Півночі НКВД СРСР. Покінчив життя самогубством 1 грудня 1936 року.

Гречухін Дмитро Дмитрович (1903—23.02.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1938). Заарештований 3 грудня 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Хворостян Віктор Васильович (1903—21.06.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований у лютому 1939 року. Помер у Бутирській тюрмі (Москва). Не реабілітований.

Апресян Деренік Захарович (1899—22.02.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1936). У листопаді 1938 року заарештований. У лютому 1939 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до найвищої міри покарання (НМП). Розстріляний. Не реабілітований.

Загвоздін Микола Андрійович (1898—21.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, старший майор (1935). Заарештований 9 лютого 1939 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Міхельсон Артур Іванович (1898—1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований у грудні 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Михайлов Василь Іванович (1901—02.02.1940) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1937). Заарештований у січні 1939 року. 1 лютого 1930 року засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Медведєв Олександр Олександрович (1900—25.06.1940) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1936). Заарештований у січні 1939 року. Засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Ткачов Василь Андрійович (1896—18.11.1941) — співробітник органів державної безпеки, полковник (1938). 26 червня 1941 року засуджений до НМП. Розстріляний.

Карнаух Назар Васильович (1900—після 1955) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1937). 14 травня 1939 року засуджений до 20 років позбавлення волі. Звільнений достроково через хворобу 7 липня 1954 року. Не реабілітований.

Міркін Семен Захарович (1901—1940) — співробітник органів державної безпеки, розстріляний у 1940 році. Не реабілітований.

Іванов Микита Іванович (1900—21.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований 7 січня 1939 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Лоцманов Іван Петрович (1903—26.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, полковник (1936). Заарештований у 1939 році. 25 січня 1940 року засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Володзько Павло Васильович (1888—1951) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1936). Заарештований у 1938 році. Засуджений до 15 років позбавлення волі. Помер у виправно-трудовому таборі.

.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.