Книгу про репресованих міністрів Української революції виклали в Інтернет

Електронну версію книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" виклав для завантаження Український інститут національної пам'яті. Одним з упорядників видання є редактор "Історичної правди" Віталій Скальський.

Книга розповідає історії двадцяти трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували більшовики.

 

"Про переважну більшість міністрів було відомо, що їх репресували, однак до цього часу це не розглядалось як репресії проти тих, хто займав міністерські посади періоду Першої незалежності України. Однак аналіз справ показує, що власне один з ключових мотивів, репресій, — це те, що вони намагалися будувати незалежну Україну. Сьогодні дуже важливо, аби кожен із нас усвідомлював, чим може завершитися знехтування другим шансом незалежності для кожного з нас і, в першу чергу, для тих, хто взяв на себе відповідальність управління державними інституціями", — зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Це видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

Завантажити книгу в форматі pdf можна за посиланням.

Нагадаємо, на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР Григорія Радченка.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.