Матюки не роблять з тебе москаля. Чи роблять?
Слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття.
Ну, матюкатися то матюкатися. Розгляну два питання:
1) Чи походять матюки з російської мови?
2) Чи є матюки сучасною девіацією, на противагу безматюкливій давнині?
Коротка версія:
1) Ні.
2) Ні.
Довга версія:
Процес словотвору і міжмовних запозичень достатньо складний і багатошаровий, щоб його коротко і просто описувати в фейсбучних постах, тому за робочу умовність тут приймаємо наступне:
Обидва критерії (не російський, не сучасний) задовольняються у випадку, якщо слово функціонує в період до виокремлення староукраїнської та староросійської мов (згрубша – слово фіксується бодай у ХІІІ столітті), і/або простежується етимологічно до принаймні праслов'янської форми.
Поїхали. Далі будуть матюки.
1) Бл*дь. Найочевидніше слово у нашому хіт-параді. Походить від слова блѫдъ (чит. "блонд"), яке дослівно означало "блудити", і в тому самому сенсі теж. Семантичної різниці між словами "бл*дь" і "блудниця" немає взагалі, у зміні експресії винен природний розвиток мови, а не кляті москалі.
Для перевірки можна використати польську мову, де бл*дь таки зветься курвою, а от слово błąd означає "помилка" і читається точно так само. "Блуд" у значенні помилка вживається також у деяких діалектах української
2) Пи*да. Важко говорити про спорідненість словам "песть" і подібним, але є кілька але. Це слово з аналогічною семантикою присутнє в усіх слов'янських мовах, більше того, у давньопруській мові воно також є, і функціонує там як нейтральне. Плюс етимологія виводиться до праіндоєвропейського кореня *pei-sd-, "сідалище".
Тут варто зауважити, що до певного часу вагіна вважалась частиною дупи, а ряд мов позначає вагіну і анус одним і тим само словом. Іншими словами, праформа слова "пи*да" виникла раніше за більшість слів, які я використав, аби написати цей пост.
Це найменш підтверджена гіпотеза з усіх, для обґрунтування подекуди вдаються до ностратичної гіпотези (залучаючи все, від албанської до уйгурської) і таки знаходять формальні збіги, але точного доведення поки не існує, як не існує серйозного застосування наявних методів для роботи з ностратичною гіпотезою
Алсо, слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття, тобто приблизно з початком серйозних досліджень фольклору в Україні взагалі.
Є, звісно, шанс, що це все запозичення, які протоукри перейняли від протомосковинів, але будьмо чесними: якщо ви здатні в це повірити – до цього місця ви не дочитали.
Джерело: "Фейсбук" автора.
