Матюки не роблять з тебе москаля. Чи роблять?

Слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття.

Ну, матюкатися то матюкатися. Розгляну два питання:

1) Чи походять матюки з російської мови?

2) Чи є матюки сучасною девіацією, на противагу безматюкливій давнині?

Коротка версія:

1) Ні.

2) Ні.

Довга версія: 

Процес словотвору і міжмовних запозичень достатньо складний і багатошаровий, щоб його коротко і просто описувати в фейсбучних постах, тому за робочу умовність тут приймаємо наступне:

Обидва критерії (не російський, не сучасний) задовольняються у випадку, якщо слово функціонує в період до виокремлення староукраїнської та староросійської мов (згрубша – слово фіксується бодай у ХІІІ столітті), і/або простежується етимологічно до принаймні праслов'янської форми.

 
Такі наліпки розповсюжувала партія ВО "Свобода" у 2007 році. Виявляється, це була дезінформація - слова, які стали матюками, існують в українській мові з XII століття

Поїхали. Далі будуть матюки.

1) Бл*дь. Найочевидніше слово у нашому хіт-параді. Походить від слова блѫдъ (чит. "блонд"), яке дослівно означало "блудити", і в тому самому сенсі теж. Семантичної різниці між словами "бл*дь" і "блудниця" немає взагалі, у зміні експресії винен природний розвиток мови, а не кляті москалі.

Для перевірки можна використати польську мову, де бл*дь таки зветься курвою, а от слово błąd означає "помилка" і читається точно так само. "Блуд" у значенні помилка вживається також у деяких діалектах української

2) Пи*да. Важко говорити про спорідненість словам "песть" і подібним, але є кілька але. Це слово з аналогічною семантикою присутнє в усіх слов'янських мовах, більше того, у давньопруській мові воно також є, і функціонує там як нейтральне. Плюс етимологія виводиться до праіндоєвропейського кореня *pei-sd-, "сідалище".

Тут варто зауважити, що до певного часу вагіна вважалась частиною дупи, а ряд мов позначає вагіну і анус одним і тим само словом. Іншими словами, праформа слова "пи*да" виникла раніше за більшість слів, які я використав, аби написати цей пост.

 
Слово "п..." в записах, датованих ХІІ століттям
3) *бати. Саме через "є". Тут все просто, є праслов'янська форма *jěbati, є праіндоєвропейська форма *ojebh-, семантика в усіх випадках однакова, емоційне забарвлення, як і у випадку з пи*дою, природний історичний процес, пов'язаний, імовірно, з табуйованістю поняття. Клятімоскалі ні при чому.
4) Х*й. Найтуманніше з усіх слів. Є версія про імперативну форму "ховати", як натяк на основну дію, але вона практично безпідставна. Трубачов стверджував, що слово походить від праслов’янського кореня *XŪ, "відросток" або "пагін" і є спільнокореневим до слів "хвоя" і "хвіст".
 
Слово "є...ти" теж зафіксовано в пам'ятках XII століття

Це найменш підтверджена гіпотеза з усіх, для обґрунтування подекуди вдаються до ностратичної гіпотези (залучаючи все, від албанської до уйгурської) і таки знаходять формальні збіги, але точного доведення поки не існує, як не існує серйозного застосування наявних методів для роботи з ностратичною гіпотезою

Алсо, слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття, тобто приблизно з початком серйозних досліджень фольклору в Україні взагалі.

Є, звісно, шанс, що це все запозичення, які протоукри перейняли від протомосковинів, але будьмо чесними: якщо ви здатні в це повірити – до цього місця ви не дочитали.

Джерело: "Фейсбук" автора.

Богдан Панкевич: Подія, яка засвідчила силу і зрілість громадянського суспільства. Спогади учасника Ланцюга Злуки

35 років тому 21 січня 1990-го відбувся грандіозний Ланцюг Злуки "Українська Хвиля" - живий ланцюг Львів-Київ. Присвячений вшануванню Акта Злуки 22 січня 1919 року. В часи СРСР це була наймасовіша акція протесту проти комуністичного режиму і свідчення про єдність українців. Зараз важко повірити, що все це вдалося організувати громадським активістам під проводом Народного Руху України без жодних засобів комунікації. Але близько мільйона людей взялися за руки і з'єднали обидві українські столиці.

Сергій Волянюк: Довкола подій 1945-го в селі Пужники

Питання, пов'язані з історією польсько-українських взаємин 1942–1947 рр., є досить важкими для обох держав. Вони стали заполітизованими, тому опинилися осторонь всебічного вивчення, аналізу та пошанування. На поодинокі голоси дослідників і дані з оригінальних документів державні діячі, медіа та громадськість, все менше звертають увагу. На противагу їм прийшли пропагандистські лозунги, заклики, статті, фільми та інші наративи насаджені зі сторони. Не винятком є ситуація довкола колишнього села Пужники, що до 1949-го існувало на півдні Тернопільської області.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.