Матюки не роблять з тебе москаля. Чи роблять?

Слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття.

Ну, матюкатися то матюкатися. Розгляну два питання:

1) Чи походять матюки з російської мови?

2) Чи є матюки сучасною девіацією, на противагу безматюкливій давнині?

Коротка версія:

1) Ні.

2) Ні.

Довга версія: 

Процес словотвору і міжмовних запозичень достатньо складний і багатошаровий, щоб його коротко і просто описувати в фейсбучних постах, тому за робочу умовність тут приймаємо наступне:

Обидва критерії (не російський, не сучасний) задовольняються у випадку, якщо слово функціонує в період до виокремлення староукраїнської та староросійської мов (згрубша – слово фіксується бодай у ХІІІ столітті), і/або простежується етимологічно до принаймні праслов'янської форми.

 
Такі наліпки розповсюжувала партія ВО "Свобода" у 2007 році. Виявляється, це була дезінформація - слова, які стали матюками, існують в українській мові з XII століття

Поїхали. Далі будуть матюки.

1) Бл*дь. Найочевидніше слово у нашому хіт-параді. Походить від слова блѫдъ (чит. "блонд"), яке дослівно означало "блудити", і в тому самому сенсі теж. Семантичної різниці між словами "бл*дь" і "блудниця" немає взагалі, у зміні експресії винен природний розвиток мови, а не кляті москалі.

Для перевірки можна використати польську мову, де бл*дь таки зветься курвою, а от слово błąd означає "помилка" і читається точно так само. "Блуд" у значенні помилка вживається також у деяких діалектах української

2) Пи*да. Важко говорити про спорідненість словам "песть" і подібним, але є кілька але. Це слово з аналогічною семантикою присутнє в усіх слов'янських мовах, більше того, у давньопруській мові воно також є, і функціонує там як нейтральне. Плюс етимологія виводиться до праіндоєвропейського кореня *pei-sd-, "сідалище".

Тут варто зауважити, що до певного часу вагіна вважалась частиною дупи, а ряд мов позначає вагіну і анус одним і тим само словом. Іншими словами, праформа слова "пи*да" виникла раніше за більшість слів, які я використав, аби написати цей пост.

 
Слово "п..." в записах, датованих ХІІ століттям
3) *бати. Саме через "є". Тут все просто, є праслов'янська форма *jěbati, є праіндоєвропейська форма *ojebh-, семантика в усіх випадках однакова, емоційне забарвлення, як і у випадку з пи*дою, природний історичний процес, пов'язаний, імовірно, з табуйованістю поняття. Клятімоскалі ні при чому.
4) Х*й. Найтуманніше з усіх слів. Є версія про імперативну форму "ховати", як натяк на основну дію, але вона практично безпідставна. Трубачов стверджував, що слово походить від праслов’янського кореня *XŪ, "відросток" або "пагін" і є спільнокореневим до слів "хвоя" і "хвіст".
 
Слово "є...ти" теж зафіксовано в пам'ятках XII століття

Це найменш підтверджена гіпотеза з усіх, для обґрунтування подекуди вдаються до ностратичної гіпотези (залучаючи все, від албанської до уйгурської) і таки знаходять формальні збіги, але точного доведення поки не існує, як не існує серйозного застосування наявних методів для роботи з ностратичною гіпотезою

Алсо, слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття, тобто приблизно з початком серйозних досліджень фольклору в Україні взагалі.

Є, звісно, шанс, що це все запозичення, які протоукри перейняли від протомосковинів, але будьмо чесними: якщо ви здатні в це повірити – до цього місця ви не дочитали.

Джерело: "Фейсбук" автора.

Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.