Світла тінь "Чорного ворона"

Стрічка вийшла дуже вчасно! Коли знову в суспільстві панує дилема: боротися чи капітулювати?! Фільм застерігає від капітуляції голосом Василя Шкляра за кадром та самим сюжетом фільму.

Від редакції: 5 грудня в Україні стартував прокат фільму "Чорний ворон" – екранізації українського бестселлера Василя Шкляра. Він розповідає про боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.

"Історична правда" публікує відгук на цей фільм відомого дослідника Українського повстанського руху 1917 – 1921 рр. – Юрія Митрофаненка, із його люб'язного дозволу.

 

Я чекав цього фільму дуже довго ще відтоді, коли прочитав книгу Василя Шкляра "Чорний Ворон". Поділюся сумнівами, я не вірив, що Україна побачить цю стрічку. Занадто багато було інформації навколо фільму, яка давала підстави так думати. Але Україні таки показали "Чорного Ворона".

Стрічка вийшла дуже вчасно! Коли знову в суспільстві панує дилема: боротися чи капітулювати?! Фільм застерігає від капітуляції голосом Василя Шкляра за кадром та самим сюжетом фільму.

Хто піддався на "амнестію", як тоді казали повстанці, той був знищений. Якщо не відразу, то через деякий час більшовицькою репресивною машиною. Між рядків і кадрів лунає попередження: "Не довіряйте ворогу!"

Про фільм. Стрічку знято за мотивами книги Василя Шкляра, але фільм не дублює книгу. І це добре. Бо книжки й кіно – це різні види мистецтва. Тому фільм вийшов динамічним захопливим і його буде цікаво дивитися й тим, хто читав книгу Шкляра і тим, хто не читав її!

Епоха визвольної боротьби в 1922 р. висвітлена правдоподібно, повстанський рух не ідеалізовано, а показано з усіма хибами та недоліками. Глядач бачить втомленого вояка, якому набридло воювати, особливо якщо ти не віриш у перемогу та НЕ ЗНАЄШ ЯК перемогти!

Залишенцем та вовкулакою бути нелегко. Картина постійно нагадує про це глядачеві. Не варто засуджувати повстанців за це, їх треба розуміти.

Приваблює в стрічці й те, що ти бачиш поєдинок рівних противників. Так чекісти – цинічні вбивці, але підступні, розумні, винахідливі. Перемогти такого ворога було нелегко, як у реальній історії, так і в фільмі. І це робить картину напруженою та цікавою. З уст більшовика звучить фраза:

"А що таке Холодний Яр? Це місто чи село? Холодний Яр – це пекло!"

Окрема подяка за історію монахинь Мотронинського монастиря та привернення уваги до ролі жінки у визвольному русі. Це посилює картину, додає емоцій.

Ну, й варто пам'ятати, що реальні події стрічки в 1922 р. частково розгорталися на теренах Кіровоградщини – теж Холодний Яр. Єдина відома могила Чорного Ворона – в нашій області. Щоправда, це інший Чорний Ворон, не з фільму.

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Його могила в лісі Нерубай поблизу Розумівки. Цей Чорний Ворон – Микола Скляр загинув у 1920 р. Чорний Ворон з фільму – Іван Чорноусов (Чорноусенко) - інший отаман, який боровся з більшовиками після 1920 р.

Показали в фільмі й Ларіона Загородного – отамана Холодного Яру з Новомиргорода. Ну, й операцію "Заповіт" по ліквідації отаманів розробляли єлисаветградські чекісти, інша її назва "Елисаветградское дело".

Актуально звучить і тема про мовний конфлікт. Ненависть до "хахляцкой" мови продовжує вбивати українців й у 2019 р. Випадок з Артемом Мирошниченком – волонтером з Бахмута, якого вбили за українську мову, тому приклад!


Отже, фільм цікавий та актуальний, паралелі із сучасністю простежуються, то ж знайдіть час та подивіться стрічку! Не пожалкуєте! Також раджу перед переглядом знайти в ю-тубі фільм "Холодний Яр. Воля України або смерть", де йдеться про боротьбу в Холодному Яру в 1918 - 1922 р., тоді "Чорний Ворон"будете дивитися як продовження стрічки.

Для мене це найкращий фільм з історії визвольних змагань 1917 - 20-х рр. ХХ ст.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.

Володимир В'ятрович: Як російська пропаганда проти України діє на Заході

Коли Американська асоціація бібліотек назвала нашу з Любомиром Луцюком книгу про УПА "Ворожі архіви" серед найкращих історичних публікацій 2023, для мене це було не просто особистим здобутком. Мені здавалося, що нарешті змінюється ставлення до УПА в західній академічній спільноті. Але, здається, я переоцінив бажання багатьох зрозуміти складне минуле і відмовитися від простих схем, які продовжує просувати Кремль.