Чи має нести відповідальність війну проти України режим Лукашенка?

Триває четверта доба війни Росії та Білорусі проти України. Від авіаційних нальотів, ракетних і артилерійських обстрілів в Україні гинуть сотні військових та цивільних громадян. Економіка України фактично не функціонує, обслуговуючи переважно воєнні потреби. Якщо війна затягнеться, це зірве посівну кампанію і залишить нашу країну без урожаю з усіма відомими наслідками.

 

Триває четверта доба війни Росії та Білорусі проти України. Від авіаційних нальотів, ракетних і артилерійських обстрілів в Україні гинуть сотні військових та цивільних громадян. Економіка України фактично не функціонує, обслуговуючи переважно воєнні потреби. Якщо війна затягнеться, це зірве посівну кампанію і залишить нашу країну без урожаю з усіма відомими наслідками.

Зупинена робота більшості підприємств, установ, навчальних закладів. Паралізоване життя суспільства. Сотні тисячі біженців перетнули кордони сусідніх держав, або змушені були кинути власні домівки у пошуках безпечних регіонів. Кожна українська сім'я перебуває під загрозою життя і смерті.

Українські діти щогодини зазнають невимовних моральних страждань і психологічних травм від виття сирен, кількаразового переміщення до бомбосховищ, вибухів та пострілів на вулицях. УКРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ ЗА КІЛЬКА КРОКІВ ДО ГУМАНІТАРНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ!

Хто відповість за цей найбільший після Другої світової війни воєнний злочин і злочин проти людяності? Невже тільки путінська Росія?

Під час прес-конференції за підсумками віртуального саміту НАТО у Брюсселі генеральним секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що світ притягне Росію та Білорусь до відповідальності за їхні дії. Росію - як агресора, Білорусь – як його співучасника".

Україна обмежилася заявою голови Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко, що адресувалася голові білоруського прикордонного відомства офіційне звернення з цього приводу.

"Республіка Білорусь разом із Російською Федерацією веде війну проти України, нехтуючи положеннями міжнародного права, елементарними нормами людської моралі і цінностями життя", – йдеться у цьому документі.

Голова ДПСУ також наголосив, що колони техніки атакували Україну не тільки з території Росії, а й країни, "що перетворилася на сателіта РФ". До цього додається використання бойової авіації, артилерії, балістичних ракет та інших засобів з території РБ.

Стало відомо про кібер-операції білоруських спецслужб проти України.

Поки-що жодних інших офіційних заяв керівництва України з приводу участі Білорусі у війні проти України не прозвучало. Можливо, такі документи перебувають на стадії підготовки, але з ними явно запізнюються, адже щодня з території України від чорного "яструба миру" -- Лукашенка -- в Україну, окрім образ на адресу України, летять базовані там літаки, ракети і снаряди.

Полохливий диктатор, відчувши смалене, після початку масштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого заявив, що білоруські військові не беруть участі "в операції", а потім знову став натягувати латану свитку "миротворця", з-під якої стирчать погони "полководця", який воює проти "братського народу", що не воліє повертатися в імперію. Однак, як завжди, збрехав.

Переконаний, що відповідні служби ВСУ, військової розвідки і контррозвідки, СБУ, Генеральної прокуратури, ретельно документують незаперечні свідчення участі держави Білорусь у війні проти України.

Білорусь має нести повну і невідворотну відповідальність за цей злочин. А українське керівництво зобов'язане офіційно оприлюднити свою позицію в цьому питанні, а також розірвати дипломатичні відносини з державою-агресором.

Міжнародному співтовариству належить поширити свої санкції на Білорусь у максимально можливих обсягах і масштабах. Лукашенко має сісти на лаву підсудних у Гаазі разом з Путіним і жодні політичні чи економічні рації не повинні цьому перешкодити!

Хочу звернутися і до народу Білорусі, де у мене є колеги і друзі. Ми розуміємо, як важко протестувати проти дій тиранів. Ми сплатили це розуміння кров'ю Майдану. Народ України підтримав Ваші протести проти фальсифікації виборів у Білорусі та репресій режиму проти білоруських громадських активістів.

Чому ви мовчите сьогодні? Чому мені з моїми колегами і друзями замість того, аби навчати студентів і займатися наукою та вихованням власних онуків, доводиться зі зброєю в руках у складі територіальної оборони захищати рідну землю? Як пояснити рідним, що цю війну почали не ми, але ми її маємо завершити. І лише перемогою, бо на інше МИ як НАЦІЯ вже ніколи не погодимося.

Нам усім слід пам'ятати, що безкарність стимулює нові злочини.





Юрій Рудницький: Перепросин більше не буде

Тепер, коли буря в склянці води між офіційними Києвом і Варшавою більш-менш вляглася; коли польські і українські діячі (принаймні хто хотів) повернули на знак солідарності з лідерами своїх країн ритуальні "брязкальця" туди, звідки вони їх, з приводу чи без нього, в різний час отримали; коли, нарешті, завершився самміт НАТО в Анкарі - можна спокійно обміркувати те, що сталося і як із цим жити далі...

Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.