Чергові російські репресії проти професора Грушевського
Російська влада неодноразово переслідувала та засуджувала Михайла Грушевського. На думку росіян, було за що - професор, автор багатотомної "Історії України-Руси", голова Української Центральної Ради, жив у Відні... В радянський час його книжки та статті були заборонені. Аж у 2000-х у Москві та Казані встановили меморіальні дошки. Та "муляли" вони око нашим навіженим сусідам. Зняли обидві
27 березня 2022 р. телеграм-канал інтернет-журналу для студентів "Ветер" | Казань повідомив, що у місті Казань (Російська Федерація) з будинку по вул. Кремлівська 15/25 було демонтовано меморіальну дошку видатному українському історику, політичному та державному діячу Михайлу Грушевському. За даними інтернет-журналу, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до дошки небайдужі приносили квіти.
Меморіальну дошку Михайлу Грушевському у Казані встановили у 2006 році. Сталось це завдяки старанням голови Нижньокамської національно-культурної автономії "Українське товариство "Вербиченька"" (Республіка Татарстан) Євгена Савенка.
Коли почалась Перша світова війна, професор Львівського університету Михайло Сергійович Грушевський разом з родиною відпочивав у селі Криворівня у Карпатах. На той час ця територія входила до складу однієї із коронних земель Австро-Угорщини — Королівства Галичини та Володимирії із столицею у Львові.
Не маючи змоги через бойові дії виїхати з Криворівні ні до Львова, ні до Києва (російські війська якраз розпочали наступ у Галичині та невдовзі захопили Львів), російськопідданий Грушевський спочатку виїхав до Відня, а потім кружним шляхом через Італію та Румунію, що тоді ще зберігали нейтралітет, повернувся до Києва.
Втім, вже за кілька днів після приїзду додому, у листопаді 1914 р. Грушевський був арештований. Вченого оголосили австрійським шпигуном, звинуватили в австрофільстві та увʼязнили на три місяці до Лукʼянівської вʼязниці.
Далі було заслання. Спочатку – Симбірськ, згодом, завдяки клопотанням колег із Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (таку назву тоді мала Академія наук Російської імперії), "послаблення" режиму та переведення до Казані, що була університетським містом.
У Казані Грушевський проживав із вересня 1915 р. по жовтень 1916 р. Тут, перебуваючи під наглядом поліції, Грушевський мав можливість продовжувати свої історичні студії, але не міг викладати.
У 2004 р. Євген Савенко у Національному архіві Республіки Татарстан виявив архівну справу про перебування Михайла Грушевського на засланні. Завдяки збереженим документам Савенку вдалось з'ясувати "казанські" адреси Грушевського.
Спочатку Грушевський з дружиною Марією та донькою Катериною мешкали у "мебльованих номерах" у готелі "Франція" на вулиці Воскресенській (зараз це вул. Кремлівська), а потім переїхали до так званого будинку Леонтьєва на вулицю Большую (нині вул. Казанська).
Перший із цих будинків зберігся, і це спонукало Савенка клопотатись про встановлення там меморіальної дошки. Дозволи були отримані від Президента Республіки Татарстан, влади міста, власника будинку, Інституту мови, літератури і мистецтва ім. Г.Ібрагімова Академії наук Республіки Татарстан.
У квітні 2006 р. президент Республіки Татарстан видав постанову "Про встановлення меморіальної дошки на будівлі будинку № 15/25 по вул. Кремлівської в м. Казані". Текст був написаний трьома мовами – татарською, російською та українською:
"БУ ЙОРТТА 1915 ЕЛ.
УКРАИНА ХАЛЫК РЕСПУБЛИКАСЫНЫН
БЕРЕНЧЕ ПРЕЗИДЕНТЫ
МИХАИЛ ГРУШЕВСКИЙ
ЯШЕДЕ
*
В ЭТОМ ДОМЕ В 1915 Г. ЖИЛ
ПЕРВЫЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНСКОЙ
НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ
МИХАИЛ ГРУШЕВСКИЙ
*
В ЦЬОМУ БУДИНКУ В 1915 Р. ЖИВ
ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ"
Виготовлення бронзової дошки та її встановлення профінансували Кабінет міністрів України, Об'єднання українців Росії (ліквідоване за рішенням російського суду у 2012 році), Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" (ліквідоване за рішенням російського суду у 2010), члени товариства "Вербиченька".
Меморіальну дошку урочисто відкрили 16 вересня 2006 р. у присутності делегацій від українських організацій Москви, Нижнього Новгорода, Саратова, Самари, Йошкар-Оли, Дімітровграда, Уфи, Набережних Челнів, Нижньокамська, Казані.
Від уряду Татарстану був присутній перший прем'єр-міністр Равіль Муратов.
Україну представляли Надзвичайний і Повноважний посол України в Російській Федерації Олег Дьомін, професори Володимир Сергійчук та Станіслав Пономаревський, журналіст Ігор Соловей та ін.
Після демонтажу у Казані більше меморіальних дошок Михайлу Грушевському в Російській Федерації не залишилось. А було їх встановлено лише дві.
На початку вересня 2014 р. невідомими була знята меморіальна дошка Грушевському у Москві.
Вона була відкрита у 2003 р. на фасаді будинку № 2/3 по вул. Погодинській, де Грушевський з родиною жив у так званому "почесному засланні" у 1931–1934 рр.
У 2016 р. будинок був знесений. Зараз на цьому місті – новозбудований житловий комплекс.
