Гард, не Південноукраїнськ

Південноукраїнськ - ніщо інше як відстоювання своєї звички, небажання щось змінювати у своєму закостенілому світогляді, у своєму ставленні до землі, на якій ми живемо. Це назва в дусі інтернаціоналістів пізнього СРСР 1970-80-х. Ніякої особливої ідеї за нею не стоїть

 

У самісінькому центрі України є місто. А у місті – атомна станція. І місто, і станція мають неоковирні, русифіковані та ще й географічно оманливі назви.

Южноукраїнськ та Южноукраїнська АЕС. А ще – залізнична станція з назвою у вигляді прикметника – Южноукраїнська, хоча до 2008 року була Південноукраїнською. Потреба перейменування – очевидна.

Назви Южно- чи Південноукраїнськ - штучні, незграбні. В українізованому варіанті – аж 17 літер. В побуті таку назву все одно скорочуватимуть. Якщо був "Южик" то після перекладу буде як? Півдик? Півник?

Альтернатива є – Гард. Цей топонім активно вживають міські об'єднання та організації. Інтернет-ЗМІ "Gard news", ТРО "Буго-Гард", оркестр "Gard-band", велозмагання "Gard-Energy", хокейний клуб " Гард", картинна галерея "Гард", школа англійської "EnGard", національний парк "Бузький Гард"...

Назва Південноукраїнськ не є поганою. Просто вона - ніяка, розмита.

Ми не знаходимося на крайньому Півдні України як Ялта чи Севастополь. Навіть не на Чорноморському узбережжі, як Одеса. Ми знаходимося на крайній Півночі Півдня, за 80 км від геометричного центру України - смт Добровеличківка, але за 200 км від Одеси і за 600 км (!) від Севастополя.

Назва Південноукраїнськ не вказує на якусь унікальну ознаку, яка вирізняє нас з-поміж інших міст Півдня України. Назва Гард - унікальна і іншої такої ніде в Україні ви не знайдете. А от Южне біля Одеси вже є.

 
План Запорозького Гарду на р. Південний Буг інженер-підполковника Даніеля де Боскета:

До того ж, Гард - це 300 років історії, подій, культури. А Южноукраїнськ - лише 45.

Чому Южноукраїнськ так назвали? Просто перенесли назву АЕС на місто. Це те саме, що у вас народився син, а ви його назвали "Гастроном" на честь магазину у вашому дворі. Ви би так не назвали свою дитину, погодьтеся?

Ім'я для своєї дитини ви обирали би ретельніше, заглиблювалися б у значення імен, оцінювали б їх вплив на життя і долю дитини. Отак і з назвою міста, тільки масштаби більші.

Назвати місто суто за географічною ознакою - це як назвати доньку Білявка, бо у неї світле волосся, або сина Кирпатий через форму носа.

До того ж, яку АЕС не візьми в Україні, назва міста-супутника не співпадає з назвою АЕС: Рівненська АЕС – Вараш, Хмельницька АЕС – Нетішин, Запорізька АЕС – Енергодар, Чорнобильська АЕС - Прип'ять.

Цікаві, самобутні назви міст. І ніякої прив'язки до назви АЕС. До того ж, за аналогією наша АЕС мала би називатися Миколаївською. І це логічніше, бо Запорізька - південніша за нашу.

Невже нам настільки наплювати на місце, де ми живемо, невже ми проігноруємо унікальну природу національного парку "Бузький Гард" та той факт, що тут знаходився цілий військово-адміністративний центр Бугогардівської паланки Запорізької Січі?

 
Печатка бугогардівської паланки

Ні, нам є що сказати про себе, окрім нашого географічного розташування та того, що тут стоїть атомна станція. Назва Гард не заперечує історію будівництва і роботи тут АЕС - вона доповнює її, продовжує ще на 250 років вглиб нашого коріння і цієї землі.

Південноукраїнськ - ніщо інше як відстоювання своєї звички, небажання щось змінювати у своєму закостенілому світогляді, у своєму ставленні до землі, на якій ми живемо. Це назва в дусі інтернаціоналістів пізнього СРСР 1970-80-х. Ніякої особливої ідеї за нею не стоїть.

Часи змінюються. Дух теперішнього часу, дух, з яким бійці ЗСУ звільняють південь і схід України скоріше козацький, національний, аніж інтернаціональний чи, не дай боже, комуністичний. А привид комунізму якраз вселився в Путіна і рашистів, яких він посилає на вірну смерть в Україну. Тож не ностальгуймо за СРСР в унісон з Путіним!

Я переконаний, що наше місто заслуговує на більше!






Єфрем Лукацький: Камера, яка співчуває

Ще якихось чотири роки тому, перед початком війни, документальна фотографія в Україні вмирала. Мало кого у світі цікавили новини з України, а місцеві видання закривалися, насамперед звільняли фотографів, доручаючи текстовим журналістам фотографувати на телефон. Але війна змінила все. Тепер знімки знову стали потрібні. Кожен зі смартфоном став свідком. Вибух ракети — кров на асфальті — зображення в соцмережах.

Рефат Чубаров: Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо неприпустимості визнання Криму російським

Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного кримськотатарського народу України – категорично відкидає будь-які пропозиції або дії, спрямовані на визнання російськими тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є невід’ємною складовою частиною України в її міжнародно визнаних кордонах.

Олексій Мустафін: Гюнтер Гійом: шпигун, що керував справами німецького канцлера

Вранці 24 квітня 1974 року західнонімецька поліція затримала Гюнтера Гійома, особистого референта федерального канцлера Віллі Брандта. Двері будинку, де він жив разом з дружиною, референт відкрив «гостям» сам - як кажуть, у домашньому халаті. У чому його можуть звинуватити, Гійом вочевидь здогадувався, тому й не став відмовлятися, а одразу заявив: "Я офіцер Національної народної армії НДР та співробітник Міністерства державної безпеки. Прошу шанувати мою честь офіцера".

Олександр Зінченко: Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі

Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.