На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера

На могилі Федька Черника московити поставили свого ідола гєнєрала Ватутіна. На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера, тисячі борців ОУН і УПА. Остання, нагадаю, й ліквідувала Ватутіна, який гнав на забій десятками тисяч насильно мобілізованих украінців

 
Це Черник - на його могилі московити поставили свого ідола гєнєрала Ватутіна. На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера, тисячі борців ОУН і УПА. Остання, нагадаю, й ліквідувала Ватутіна, який гнав на забій десятками тисяч насильно мобілізованих украінців.
Через похорони Федя Черника уряд переніс акт проголошення Соборності в січні 1919 року на пізнішу дату. Тисячі людей провадили сотника Черника в останню путь. Уряд (Директорія, міжпартійний Націнальний союз) виготовив спеціальний масивний вінок із чистого срібла - який зберігся і реконструйований. Черника поховали біля церкви, яку теж знесли окупанти…
 
"Їхали гарматні ляфети запряжені в шестірню карих коней кожна, по дві поруч. На них металеві домовини з тілами... героїв, вкриті козацькою червоною китайкою і перепоясані національними синьо-жовтими прапорами. На кожній домовині в головах, стрілецький шолом заквітчаний червоною калиною. Кожного коня провадив за узди козак у шапці з червоним шликом і з крісом через плече, а біля кожної домовини по обох боках ішло в почесній сторожі 6 стрільців... в шоломах із крісами на рамені. При домовинах сотників ішли стрілецькі старшини".
Поховали Черника із його побратимом сотником Загаєвичем і ще десяткою січовиків, які загинули в боротьбі за Україну від куль російських "єдінонєдєлімців". Досі нашим хлопцям-січовикам немає навіть таблички в Маріїнському парку.
 
Історична справедливість це коли держава не просто знесе постамент окупанту, а поставить - нарешті - гідний пам'ятник національним Героям, які поховані прямо перед входом до Верховноі ради. І там, до речі, обов'язково має бути відзнака Пласт - український скаутинг, бо Черник і Загаєвич були пластунами.
Там має бути той срібний вінок від держави, а не десь в музеї інколи експонуватись. Хлопців поховали у цинкових гробах. Це підказка тим, хто хоче знайти точне місце поховання.
Чому Черник став Героєм? Він із Перемишля (не Пшемисля, як на наших вокзалах оголошують). Він був одним з найкрутіших наших спортовців. Як в легкій атлетиці, так і в командних іграх. Виступав би за Україну на Олімпійських іграх і перемагав би обов'язково.
Із серпня 1914 року, добровольцем УСС, в безперервних боях. Навіть в полоні готував групу, щоб відновити в Києві нашу державу - у тій групі був і Коновалець. Він душа Корпусу Січових стрільців - гвардії Арміі УНР. Загинув в бою. Заливаючись кров'ю підняв свою сотню в останню переможну атаку.
 
Якби поляки чи американці мали такого героя, то про нього знала би кожна дитина. А ми, навіть не маємо йому елементарної таблички в ценрі столиці України, де його поховали за участі всього уряду і тисяч киян.
Перемога, це не коли ватутіна знесли. А коли Черники і Загаєвичі належно вшановані державою за яку вони віддали найдорожче - своє життя.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».