Йосип Позичанюк: з комсомолу в УПА

Це підполковник УПА Йосип Позичанюк - із значком «варашиловського стрєлка» на лацкані. Він був - позірно - ідейним комсомольцем. Народився на Київщині. Вчився в Ніжині. Коли сталін окупував захід України, то Позичанюка прислали до Львова - розвивати в регіоні камсамольску організацію. Але побачений край збудив у ньому українця. Підпілля констатувало, що є дивний лідер-комсомолець. Почали підкидати йому літературу. Так, він став членом ОУН.

 
Йосип Позичанюк

Це підполковник УПА Йосип Позичанюк - із значком "варашиловського стрєлка" на лацкані. Він був - позірно - ідейним комсомольцем. Народився на Київщині (тепер його село у Вінницькій області). Вчився в Ніжині. Коли сталін окупував захід України, то Позичанюка прислали до Львова - розвивати в регіоні камсамольску організацію. Але побачений край збудив у ньому українця. Підпілля констатувало, що є дивний лідер-комсомолець. Почали підкидати йому літературу.

Так, він став членом ОУН. Коли влітку 1941 року бандерівці проголосили Акт відновлення української державності, то Йосипа призначено держсекретарем ("заступником міністра") пропаганди в уряді Ярослава Стецька. Він пішов в похідних групах ОУН на рідну Київщину. Нещодавно знайшов спогад, що проголошення Акту відновлення державності у Василькові під Києвом організував саме Позичанюк.

Його заарештовувало гестапо, але зміг втекти з концтабору. У підпіллі писав чудові оповідання для діток про нашу визвольну війну (досі не видані, я принаймні не зустрічав).

Позичанюк був натхненником і співтворцем іноземних підрозділів в складі УПА. Влітку 1944 року очолив Бюро інформації УГВР. Редагував низку підпільних видань - адже він чудово знав совєцьку дійсність і всю гниль московської системи. Загинув у бою. Посмертно відзначений Срібним хрестом.

Коли чув про примирення із совєцькою тоталітарною системою та її носіями, то завжди згадував Позичанюка. Він мав би бути давно Героєм України і на його прикладі мали вчитись мільйони українських дітей. Адже його життєпис - справжній приклад консолідації нації, а не навʼязаний нам сусідами.

Однак, не знайшов жодної вулиці в Україні названої його імʼям (може погано шукав?). Кілька скромних меморіальних табличок, присвячених Йому, явно є результатом панування в головах нашого суспільства табачниківських наративів. Немає музею Позичанюка. Немає фактично нічого, що попуяризувало би Його - справжнього Героя. Бо стати борцем в Галичині у той час було відносно просто, в своєму оточенні, "східнякам" було значно тяжче...

Йосип був найбільш високо-поставленим "східняком" в УПА з молодшої генерації, вихованої вже в совіцькій Україні (із старших, ще уенерівців, були генерали Трейко та Ступницький, а теж очільник УГВР Осьмак). Із найвищим ступенем підполковника-політвиховника. Людиною, яка заслуговує найвищого з можливих рівнів поваги.

Вірю, що в нас ще будуть бойові бригади названі іменами борців УПА. Визнаної формально, але не визнаної ще фактично. Що будуть ще вулиці Позичанюка. Що діти матимуть в школах його в програмі літератури і вивчатимуть на уроках історії. Дивитимуться документальні і художні фільми про нього. Скільки ще крові має пролитись, щоб це стало - нарешті - дійсністю?

Слава героям УПА!

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».