28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Текст був опублікований на сайті Лікбез - Історичний фронт

 

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте…

В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала. Окремі корпорації – історичні факультети, товариства істориків – відзначають цей день у своєму вузькому колі.

У Молдові День історика встановлено рішенням молдовського уряду від 8 червня 2011 р.  Цей день в Молдові відзначається 18 липня.

У Британії існує Historical Association. Щороку вони організовують для своїх членів День молодого історика.

Таких прикладів можна навести безліч. Однак Міжнародного дня історика не існує.

Деякі спільноти істориків проводять популяризацію своєї діяльності. Серед таких заходів бувають Дні історика у навчальних закладах чи публічних місцях. Історики розповідають про свою роботу учням чи перехожим, демонструють свої здобутки. Але це не має нічого спільного з відзначенням професійних свят, до яких ми звикли в Україні.

В притомних суспільствах професійні свята – це справа виключно членів професійних корпорацій. Тобто, співробітники певної установи чи члени певної профспілки здатні самостійно, без вказівки держави, без указу президента чи постанови уряду, встановити собі свято. Якщо хочеться. Якщо не хочеться – то не буде й професійного свята.

Отже, жодного Міжнародного чи Всесвітнього дня історика не існує.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Тамара Гундорова: Українознавство, Архів і нація в часи війни

11 липня відбулася церемонія відкриття the Competence Network of Ukrainian Studies, Frankfurt (Oder) - KIU (Berlin) в університеті Віадріна. Публікуємо текстову версію виступу професорки Інституту літератури ім. Т.Шевченка та Прінстонського університету Тамари Гундорової про те, як нинішня війна з Росією руйнує не тільки життя багатьох українців, а й архіви, музеї та бібліотеки.

Петро Шуклінов: Це не спринт, це марафон

Згідно опитування Центру Разумкова значна частина українців підтримують початок переговорів з РФ (44%), але без виконання умов русскіх та Путіна (85%). Ми всі розуміємо, що рано чи пізно будуть перемовини. Можливо цього року, можливо через 10 років. Але прямо зараз перемовин не хоче Путін. Він продовжує вірити, що має шанс перемогти українців і вбити нас всіх. Як Гітлер в останні тижні перед смертю, він існує в межах своєї хворобливої уяви, де танкові колони наближаються до Берліну і перемагають НАТО.

Максим Осадчук: "Втома від війни". Що буде далі?

Скидається на те, що в суспільстві остаточно оформилися дві соціологічно помітні групи, яких породила та живить війна. Справа не в тому, що одні проукраїнські, а інші - колаборанти, зовсім ні. Представники обидвох категорій всім серцем бажають перемоги України та переробки якомога більшої кількості окупантів на хороших росіян. Різниця в уявленнях про те, чим заради цього прийнятно пожертвувати.