Справа "Шпігеля": як програти війну з медіа

10 жовтня 1962 року в часописі "Шпігель" з'явилася стаття "Умовно обороноздатні", автором якої був заступник головного редактора Конрад Алерс. Присвячена підсумкам навчань НАТО, вона досить критично оцінила тодішній стан бундесвера. І спричинила гучний скандал, який швидко переріс у кризу в стосунках між німецькими медіа та владою.

 

10 жовтня 1962 року в часописі "Шпігель" з'явилася стаття "Умовно обороноздатні", автором якої був заступник головного редактора Конрад Алерс. Присвячена підсумкам навчань НАТО, вона досить критично оцінила тодішній стан бундесвера. І спричинила гучний скандал, який швидко переріс у кризу в стосунках між німецькими медіа та владою.

Насправді Алерс використовував для статті лише відкриті джерела, але це не завадило генеральному прокурору Зігфріду Бубаку розпочати проти журналу розслідування із звинуваченнями у зраді і розголошенні таємниць. Заради цього деякі документи і справді були засекречені. Постфактум.

26 жовтня в приміщенні часопису у Гамбурзі було проведено обшуки. Засновника видання та його керівників взяли під варту. Як стало відомо згодом, міністр оборони Франц Йозеф Штраус особисто дзвонив військовому аташе німецького посольства в Іспанії, щоб той домігся арешту Алерса, який із дружиною в цей час відпочивав у цій країні.

Але всі ці дії призвели до зворотнього ефекту. Німецькі медіа стали на захист колег. Дійшло до публічних акцій протесту. Під час дебатів у парламенті урядовці виглядали відверто розгубленими, а слова міністра внутрішніх справ Германа Хохерля, який визнав, що колеги діяли "дещо поза межами рамок законності", взагалі стали мемом.

Незграбність міністрів могла коштувати посади навіть канцлеру Конраду Аденауеру. Який, як виявилося був у курсі того, що відбувалося за лаштунками. Представники вільних демократів, молодшого партнера аденауерівської ХДС/ХСС по коаліції, щоб не бруднитися, поквапилися залишити уряд. І влада почала задкувати.

26 листопада поліція пішла з офісу "Шпігеля". Аденауер терміново переформував кабінет, звільнивши Штрауса з посади міністра оборони. На початку лютого звільнили заарештованих.

Ще через два роки Федеральна судова палата відмовилася розглядати справу проти журналістів, підтвердивши, що стаття в часописі не містила секретної інформації. Проте й спроба "Шпігеля" подати скаргу до Конституційного суду успіху не мала.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

Юрій Юзич: Левко Балицький. Підполковник Чорних Запорожців

Підполковник Чорних Запорожців Левко Балицький із (досі ще) Первомайська Миколаївської області. Відважний старшина, який у вересні 1920 року виконував обов'язки командира свого кінного полку. Світлина і низка фактів із життєпису публікуються вперше.

Андрій Ковальов: Архистратиг Михаїл - покровитель Києва і Київської землі

Згідно ліпопису Архистратиг Михаїл відбив нападнапад Москви на Києво-Печерськ.

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?