Справу екскомандира львівського "Беркуту" закрили через строки давності

Львівський батальйон "Беркуту" під командуванням Ростислава Пацеляка брав участь в одному з найжорстокіших розгонів протестів на Майдані 18 лютого 2014 року разом з харківським "Беркутом". Через це загинули 23 протестувальники.

 
Київ, 18 лютого 2014 року
фото: Андріана Стахів

Святошинський суд закрив справу проти командира львівського "Беркуту" Ростислава Пацеляка через строки давності. У відшкодуванні моральної шкоди потерпілим відмовили.

Це повторне слухання після апеляції. У 2024 році Святошинський суд зупинив розгляд справи через сплив строків давності.

Тоді суддя Анатолій Ясельський зупинив процес, не дійшовши до дебатів. Він вісім років розглядав докази і слухав свідків.

Через те що суддя поховав справу, ВРП винесла йому дисциплінарне покарання. Відсторонили на два місяці від правосуддя і зобов'язали підвищити кваліфікацію у школі суддів. Зараз Ясельський продовжує працювати суддею.

Пацеляка у закритій справі звинувачували у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мирним мітингам, перешкоджанні журналістській діяльності та насильстві щодо державних і громадських діячів.

Львівський батальйон "Беркуту" під командуванням Пацеляка брав участь в одному з найжорстокіших розгонів протестів на Майдані 18 лютого 2014 року разом з харківським "Беркутом". Через це загинули 23 протестувальники.

Зараз проти Пацелюка слухається ще три справи — за вбивство мітингувальників і дві за побиття.

По вбивству і тяжким строки давності 15, тобто залишилося 3 роки. По легким строки давності пройшли, але справу треба дослухати.

 

У суді зʼясували, що Пацеляк має російський паспорт та є військовослужбовцем запасу рф, отримує там пенсію. Після 2014-го літав до росії. Він отримав український паспорт у 2003. Приїхав до нас перед виборами Ющенка і одразу пішов працювати в міліцію.

Український паспорт він отримав, збрехав, що відмовився від російського. Лише нещодавно його позбавили українського паспорта.

І актуально: під час судового процесу зʼясувалось, що він не стоїть на військовому обліку, бо заброньований за поданням ТОВ "Метінвест" Ріната Ахметова.

Пацеляка забронювали за наказом Міністерства економіки України від 2022-го за листом генерального директора "Метінвесту".

У листі повідомили, що Пацеляк залучений до роботи гуманітарного штабу. З 2018 року він працював у "Метінвесті" фахівцем з безпеки.

У 2024 році Пацеляка випустили з СІЗО під заставу 1 млн гривень, яку вніс співробітник "Метінвесту". По іншій справі його також випустили під заставу — 1 млн внесла теща.

Коли його двічі арештовували у 2024-му, то він казав правоохоронцям: "скоро наші прийдуть".

На суді він казав: "Справи Майдану нікого не цікавить. Тільки цих пару клоунів" і показував на потерпілих, які вижили після того, як його беркута стріляли у демонстрантів свинцевими кулями.

Попри суди у Києві, Пацеляк живе в Новояворівську Львівської області. Суддя дозволив йому гуляти з браслетом по місту. Але Пацеляк попросив суд розширити його свободу і дозволити гуляти по всьому Яворівському району. І йому дозволили. А це три митниці, маса баз дислокації наших бригад та їхніх полігонів.

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.

Олексій Мустафін: Останній трибун Рима. Любові й ненависті Коли ді Рієнцо

Історія знає чимало прикладів, коли народний улюбленець здобуває владу - і перетворюється на деспота та здирника. А після смерті про нього згадують як про героя-мрійника й зводять йому пам'ятники. Саме так сталося з Ніколо Габріні, більше відомого у світі під іменем Кола ді Рієнцо.

Олексій Мустафін: По каву на Страдуні. Військова авантюра, яка зламала Югославію

Однією з ключових подій хорватської Війни за незалежність і розпаду "другої" Югославії стала облога Дубровника. Міста, яке ще з 1972 року було демілітаризоване і формально перебувало під захистом ЮНЕСКО. Попри це командування югославської армії вирішило встановити над ним військовий контроль. Надто спокусливою йому здавалася перспектива "відрізати" від Хорватії усю Південну Далмацію.