Спецпроект

Майдан до Незалежності

2 жовтня виповнилося рівно двадцять років початку наймасовішої та найуспішнішої студентської акції протесту за незалежність і проти комунізму.

2 жовтня 1990 року в історії України розпочалася нова доба - "оксамитової революції" по-українськи. Почалася вона з виходу на столичну площу Жовтневої революції невеликої групи студентів - членів західноукраїнського "Студентського братства" та наддніпрянської Української студентської спілки.

Спочатку студенти називали свій наметовий табір, розбитий прямо на плитах площі Жовтневої революції, "територією, вільною від комунізму". Але в один із днів, вже не згадати, який саме, прозвучало - майдан Незалежності".

Отже, нині відоме світові родове поняття, яке позначає мирну демократичну революцію - родом звідти, з гранітного жовтня 90-го.

Чого ж хотіли ті голодуючі студенти?

Вимоги були не профспілковими, не стипендій і гуртожитків вимагала молодь, а відмови керівництва УРСР від підписання, нав'язуваного Горбачовим, нового Союзного договору, націоналізації майна Компартії та комсомолу, дострокових перевиборів Верховної Ради на багатопартійних засадах, повернення усіх військовослужбовців строкової служби, 18-19-річних призовників з України з численних тоді "гарячих точок", які вже палали південними кордонами імперії. Ну, і відставки прем'єра-ретрограда Віталія Масола. 

17 жовтня - після того як Верховна Рада відправила голову Ради Міністрів Масола у відставку і прийняв постанову, під яким поставили свої підписи по 5 представників більшості, опозиції і голодуючих студентів - акція була припинена.

І хоча невдовзі був прийнятий закон, що забороняє відправку призовників за межі республіки, і українські хлопці перестали гинути на Кавказі і в Середній Азії, інші пункти постанови виконані, по суті, не були.

Тільки проголошення незалежності в серпні 1991 р. реалізувало основні вимоги студентів.

Фотохроніку студентської революції 1990 року дивіться у розділі "Артефакти"

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.

Максим Яковлєв: 100 років курорту Bad Burnas: як Лебедівка стала " чорноморською Рив'єрою"

Цьогоріч виповнюється 100 років із часу, коли було засновано курорт Bad Burnas – нині ми знаємо його під назвою Лебедівка. Це невелике село розташоване на півдні Одеської області, на узбережжі Чорного моря, поруч із лиманом Бурнас і Національним природним парком "Тузлівські лимани".