Спецпроект

Камінь-ножиці-підручник

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник з історії тільки виграє.

Пам’ятаєте, в дитинстві грали в "камінь-ножиці"? І викидали на пальцях різні фігури.

"Камінь" тонув в "колодязі", "папір" обгортав "камінь", а "ножиці" завжди перемагали "папір".

Все повторюється, тільки тепер по дорослому. Ножиці – цензура, камінь – громадськість. Серйозна "распальцовка". Ви, викинувши ножиці, резонно запитаєте: "Де ж папір?". "У новому підручнику з історії". Але його вже покоцали до вас "ножиці Табачника".

Новий підручник з історії України для 11-го класу "схуднув" на 100 сторінок. Зокрема, інформація про ОУН-УПА зменшилася з трьох абзаців до одного речення.

А Друга світова війна почалася для українців не у березні 1939 р. окупацією Закарпаття угорськими військами, а 22 червня 1941 р. І називається вона Велика вітчизняна.

1939: проголошення Карпатської України (унікальне ВІДЕО)

З розділу про "Помаранчеву революцію" 2004 року лишили два абзаци. Натомість з’явилася біографія Віктора Януковича.

Добре, що є камінь - громадськість. З’явився проект "Альтернативні уроки історії". Професіонали реанімували тему Карпатської України. Працюють над іншими, "неоднозначними" для міністра освіти темами.

Ці інтерактивні уроки вже зараз безкоштовно розповсюджуються у школах. Озвучив "Карпатську Україну" Фагот з "ТНМК". Музичний супровід створив Олександр Ярмола, лідер "Гайдамаків". Справжня бомба гуманітарної дії.

Та повернемося до гри, де є ще колодязь. Але про нього не хотілося б говорити. Бо це прообраз гуманітарної, вибачте, дупи. І, на жаль, саме туди можуть відправитися результати виконаної роботи за умови вашої байдужості.

А колись же Табачник так любив Петлюру... (ФОТО)

Підтримайте проект хоча б пасивно. Прочитайте для себе і своїх дітей про перемогу під Конотопом, про спробу закарпатців відновити українську державність, про життя-подвиг Романа Шухевича.

Зрештою – це ж ваша історія. Не втратьте її, бо це шлях до втрати себе. Чи ви хочете, щоб до вашого сина зверталися: "Эй хахол, поди сюда", а до дочки: "Молчи, глупая хохлушка"?

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник тільки виграє.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.

Володимир В'ятрович: Як російська пропаганда проти України діє на Заході

Коли Американська асоціація бібліотек назвала нашу з Любомиром Луцюком книгу про УПА "Ворожі архіви" серед найкращих історичних публікацій 2023, для мене це було не просто особистим здобутком. Мені здавалося, що нарешті змінюється ставлення до УПА в західній академічній спільноті. Але, здається, я переоцінив бажання багатьох зрозуміти складне минуле і відмовитися від простих схем, які продовжує просувати Кремль.

Олексій Макеєв : Станція Z - це сьогодні Росія

4 печі, 1 газова камера та майданчик для розстрілів. Місце страти та одночасно крематорій. Нацистська практичність геноциду. Цинічна назва цього місця посеред концтабору Заксенгаузен - "станція Z". Z - остання літера німецького алфавіту. Станція Z - остання станція десятків тисяч життів. Та кінцева зупинка людської гідності. Поїзд далі не їде - людина глибше не падає.

Іван Городиський: Право на вибір: ідентичність українських адвокатів в Галичині до 1939 року

Дискусії щодо Булгакова, Сікорського і ще багатьох інших, які тільки будуть, в тому числі концентруються довкола їхньої ідентичності. Чи є достатнім походження, місце проживання чи праці щоб атрибутувати публічну постать з певною нацією? І що є в принципі визначальним? Ці дискусії також нагадують спостереження з історії української адвокатури Галичини до 1939 року.