ТАБАЧНИК ВВАЖАЄ, ЩО "МАЛОРОСІЯ" - НІЖНА НАЗВА УКРАЇНИ

Міністр освіти Дмитро Табачник не вважає слово "Малоросія" приниженням для України - навпаки, наполягає на його пестливому значенні.

Про це він розповів в інтерв'ю православному журналу "Фома".

"У всіх слов'янських мовах є аналог, який демонструє, що слово "мала" у цьому випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їхня державність - Малопольська", - переконує Табачник.

Малороси, які створили Імперію. Трилогія

Міністр зазначив, що навіть центральна вулиця Праги в основній та найдавнішій частині міста має назву "Мала країна".

"З самого початку в слові "Малоросія" - ніжність та шанування до батьківщини історичної Русі, її найдавнішому, початковому центру. В тому, як намагаються сьогодні спотворити цю позицію, видаючи Україну за щось принижене та незначне в очах Російського світу", - зазначив міністр.

Генконсул РФ у Львові плутає "руське" і "російське"

На уточнююче питання що Табачник розуміє під словосполученням "Русский мир", міністр відповів так:

"Руський мир - цілком природне поняття, що ніяк не суперечить політичній незалежності її складових частин. ... Завдяки тому, що Україна є частиною "Русского мира", ми отримали можливість долучитися до величезного світу загальноросійської літератури, світу найвеличніших інтелектуальних глибин", - сказав Табачник.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".