ТАБАЧНИК ВВАЖАЄ, ЩО "МАЛОРОСІЯ" - НІЖНА НАЗВА УКРАЇНИ

Міністр освіти Дмитро Табачник не вважає слово "Малоросія" приниженням для України - навпаки, наполягає на його пестливому значенні.

Про це він розповів в інтерв'ю православному журналу "Фома".

"У всіх слов'янських мовах є аналог, який демонструє, що слово "мала" у цьому випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їхня державність - Малопольська", - переконує Табачник.

Малороси, які створили Імперію. Трилогія

Міністр зазначив, що навіть центральна вулиця Праги в основній та найдавнішій частині міста має назву "Мала країна".

"З самого початку в слові "Малоросія" - ніжність та шанування до батьківщини історичної Русі, її найдавнішому, початковому центру. В тому, як намагаються сьогодні спотворити цю позицію, видаючи Україну за щось принижене та незначне в очах Російського світу", - зазначив міністр.

Генконсул РФ у Львові плутає "руське" і "російське"

На уточнююче питання що Табачник розуміє під словосполученням "Русский мир", міністр відповів так:

"Руський мир - цілком природне поняття, що ніяк не суперечить політичній незалежності її складових частин. ... Завдяки тому, що Україна є частиною "Русского мира", ми отримали можливість долучитися до величезного світу загальноросійської літератури, світу найвеличніших інтелектуальних глибин", - сказав Табачник.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.