Кабачки і картопля на... могилах героїв Армії УНР. Де влада Житомирщини?

Героїці Армії УНР - Крути і Базару завжди згадувалися, як приклад найбільшого героїзму, але і як приклад трагедій наших Збройних сил у 1917-1920-х роках.

Меморіал Армії Української Народної Республіки у Базарі на Житомирщині незабаром завалиться?

Вихідними я та Павло Подобєд в рамках діяльності Благодійний фонд "Героїка" здійснили поїздку до селища Базар на Житомирщині, де знаходиться могила де поховані 360 героїв-учасників Другого Зимового Походу Армії УНР.

Зараз ми відзначаємо 100-ліття Української Революції, зовсім скоро будемо вшановувати 100-ліття початку Другого Зимового Походу, а Меморіал на місці найдраматичніших подій Української Революції, місце останнього бою нашої регулярної армії розвалюється!

Я чесно кажучи шокований тим, що коїться на Меморіалі. Вся територія заросла травою, яку вже давно ніхто не косить, вся гранітна плитка, якою застелено територію Меморіалу покручена корінням і травою. Всі гранітні меморіальні таблиці посунулися, земля з-під гранітних хрестів зсунулася і вже видно бетонний фундамент. Ще трохи і хрести впадуть.

Хрест на могилах 359 героїв бою з червоними окупантами

Кілька секцій з паркану випали і були вкрадені. Одразу під меморіалом з трьох сторін люди садять городи. Кабачки і картопля ростуть буквально на Меморіалі.

З іншого боку дві покинуті хати де садки заросли справжніми хащами! Людям абсолютно байдуже, що це місце, де російські окупанти на чолі з Котовскім розстріляли 360 вояків Армії УНР.

Розстріл полонених українських вояків кіннотниками Котовського

Очевидно для місцевого старости та новоствореної місцевої громади - ця могила нічого не означає. Просто шукає і вбиває байдужість місцевої влади. За нашими оцінками Меморіал у Базарі вже взимку може завалитися.

23 травня цього року у Базар приїздив голова Житомирської області державної адміністрації і обіцяв подбати, щоб Меморіальний комплекс у Базарі поремонтувати, але минуло вже три місяці, рівно за два місяці - 21 листопада, ми будемо вшановувати 96 річниці трагедії під Базаром, а тут як то кажуть "і кінь не валявся".

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Меморіал під Базаром - це пам'ятка історії місцевого значення, а мав би бути пам'яткою національного значення як Меморіал Героїв Крут, адже в Героїці Армії УНР - Крути і Базару завжди згадувалися, як приклад найбільшого героїзму, але і як приклад трагедій наших Збройних сил у 1917-1920-х роках.

Пам'ятник у Базарі виник завдяки старанням колишніх вояків, українців з Британії на чолі з майором Святомиром Фостуном. Українці з Британії виховані на героїці Армії УНР і Другого Зимового Походу за свої гроші провели ексгумацію, впізнання та перепоховання всіх воїнів, впорядкували могили Армії УНР у сусідніх селах, подарували Україні розкішний меморіал, який знищує людська байдужість і не знання історії.

Пам'ятний знак, встановлений організаторами облаштування місця пам'яті - членами Об'єднання вояків-українців у Великій Британії на чолі зі Святомиром Фостуном

Шановні представники влади Житомирщини, будь ласка не ганьбіться. Я навіть не говорю про ганьбу перед живими людьми, не ганьбіться перед загиблими вояками, які у 1921 році у боротьбі з російським окупантом віддали найдорожче- власне життя.

На що чекає влада Житомирщини? Очевидно, що прийдуть волонтери і за власний кошт все впорядкують?

Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.