Петлюра в кіно

Іконографія Петлюри слабко вивчена (і ще менше представлена публічно). Насамперед тому, що українські державні архіви в радянські часи сформовано як інституції цензури, а не збереження пам'яті. За рідкісним виключенням колекції держархівів відображають не історичний процес в усій його тяглості, а радше історію цензурних втручань в нього.

 
Позаду у характерному білому морському кашкеті – Святослав Шрамченко. За публікою – мури навколо Софійського собору 
Кадр із фільму "Рolonia Restituta"

Кінохроніки, що зафіксувала би історію української революції 1917-1920 років з української оптики, на жаль, не існує. Україна втратила тоді незалежність, а отже – право формувати власний історичний наратив. Тому за нас це зробили інші.



Переможці

В одному випадку – більшовики, які представили Українську революцію бандитським і антисемітським заколотом. Цей наратив доручили втілити в кіно талановитому режисеру Леоніду Могилевському в хронікальній монтажній стрічці "Документи епохи" (1928).

Завдяки його іронічному погляду навіть крізь полум'яні гасла титрів прозирала українська державотворча енергія, на тлі котрої більшовицькі герої тьмяніли. Ми показували "Документи епохи" минулого року з нагоди 100-річчя УНР.

В іншому випадку свій кінонаратив Української революції представили поляки. Юзеф Блешинський того ж 1928 року створив стрічку "Polonia Restituta" на багатющому хронікальному матеріалі, чи не третина якого зафільмована в Україні.

На відміну від більшовицького, польський наратив створено з повагою до української державності, можливо навіть з більшою, ніж вона в 1920 році заслуговувала: Армія УНР в цей час уже мало скидалась на регулярну армію, а державні інститути майже не працювали.

В обох фільмах чимало кадрів з Петлюрою.

 
Українські та польські старшини і урядовці на спільному молебні. Станіславів, початок липня 1920 року 
Кадр із фільму "Рolonia Restituta"

І якщо в "Документах епохи" в сцені проголошення 4 Універсалу на Софійській площі в Києві Петлюра енергійний і рвучкий, хоч і тьмяніє поруч з імпозантним павичем Винниченком, з яким змагається за владу в Директорії, то в "Полонії" ми бачимо вже доволі втомлену, змарнілу людину, далеко не ровню польським генералам у французьких обладунках.

Петлюра був людиною фізіогномічно радше неприємною, з асиметричним нервовим лицем. Але для мене досі лишається загадкою де він брав сили боротися за українську державність навіть тоді, коли всі навколо вже кидали цю справу як безнадійну (і один із перших – Винниченко).

Непоказний, неспівмірний викликам часу чоловік (на чолі ще менш свідомого викликів народу), який з подиву гідним завзяттям ішов до мети, яку ми тільки зараз усвідомлюємо не як його персональну, а нашу спільну.

"Рolonia Restituta" ми покажемо сьогодні о 20.00. Це буде українська прем'єра стрічки в живому музичному супроводі.


Дивіться також: 1920. Армія УНР у польському фільмі "Polonia Restituta"

Єфрем Лукацький: Камера, яка співчуває

Ще якихось чотири роки тому, перед початком війни, документальна фотографія в Україні вмирала. Мало кого у світі цікавили новини з України, а місцеві видання закривалися, насамперед звільняли фотографів, доручаючи текстовим журналістам фотографувати на телефон. Але війна змінила все. Тепер знімки знову стали потрібні. Кожен зі смартфоном став свідком. Вибух ракети — кров на асфальті — зображення в соцмережах.

Рефат Чубаров: Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо неприпустимості визнання Криму російським

Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного кримськотатарського народу України – категорично відкидає будь-які пропозиції або дії, спрямовані на визнання російськими тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є невід’ємною складовою частиною України в її міжнародно визнаних кордонах.

Олексій Мустафін: Гюнтер Гійом: шпигун, що керував справами німецького канцлера

Вранці 24 квітня 1974 року західнонімецька поліція затримала Гюнтера Гійома, особистого референта федерального канцлера Віллі Брандта. Двері будинку, де він жив разом з дружиною, референт відкрив «гостям» сам - як кажуть, у домашньому халаті. У чому його можуть звинуватити, Гійом вочевидь здогадувався, тому й не став відмовлятися, а одразу заявив: "Я офіцер Національної народної армії НДР та співробітник Міністерства державної безпеки. Прошу шанувати мою честь офіцера".

Олександр Зінченко: Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі

Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.