Володимир Гонський: Людина і нація: Іван Горбачевський та інші

Нам не завжди осягнути їхню жертовність в ім’я Вітчизни. Бо ми не прагнемо знати про них, відчувати їх, звітувати перед ними. Наші ЗМІ про таких не віщають, кіно і "тєлєк" показують бандитів, люмпен-політиканів, жлоботусовщиків та інший непотріб.

Роман Горбик: Зло без злочину. Післямова до життя солдата

Протягом трьох років його катували у Бутирці, бо він був охоронцем Гітлера. Потім були виправні роботи. Водночас із юридичного погляду суть його провини незрозуміла. Він справді не вчиняв жодних злочинів і не був навіть членом нацистської партії, хоча був членом СС.

Богдан Соколовський: Нема могили – не було українців. Як знищують кладовища у Польщі

Невже ви, поляки, щиро вірите, що руйнуючи українські могили, станете європейцями? Наступними, треба думати, будуть німці, яких багато було у Східній Прусії, котра сьогодні належить Польщі. Чи з німецькими могилами воювати страшно, а з українськими можна?

Богдан Червак: Польща має вибачитися за геноцид

Усі знають страшну історію чеського села Лідіце, але чому майже ніхто не говорить про трагедію лемківського села Завадка Морохівська? А різниця між ними в одному: мешканців першого спалили німці; другого – поляки.

Володимир Чистилін: Про Юрія Шевельова. Спеціально для Добкіна

Якщо пересічні люди у світі знають Україну через братів Кличко чи Андрія Шевченка, то серед інтелектуальної еліти наша країна асоціюється саме з постаттю Шевельова. Того самого, якого чиновник Добкін через нестачу освіти назвав "фашистом".

Андреас Умланд: Чому ми так мало знаємо про правий екстремізм в Україні?

...ситуація загострюється тим, що політтехнологи ПР використовують протистояння нібито "фашистів" (проукраїнських етно-націоналістів) і нібито "антифашистів" (проросійських пан-націоналістів) як інструмент легітимації авторитарного режиму Януковича. (рос)

Юрій Рубан: Як історія вчить порозумінню: висновки для політиків

Мало не чверть опитуваних вважають Сталіна "визначним державним діячем". Це означає віру у те, що насильство може вирішити наші проблеми. Додайте до цього коктейлю екстрасенсів, які в телевізорі розкривають кримінальні злочини, і істориків, які знаходять Трою на Троєщині.

Богдан Червак: Чи є сучасна Україна правонаступницею УНР?

Настав час зробити те, на що очікувала делегація УНР, коли складала повноваження: схвалити закон щодо правонаступництва з УНР. Не менш важливе питання – доля державних символів УНР, які були передані Кравчуку. Їх немає у музеях і непомітно на заходах. Тоді де вони?

Войцех Мазярський: Кому допомагає ксьондз Залеський. Кресов'яки і зовнішня політика

Визнаючи незалежну Україну, Польща однозначно виграла, натомість програли представники великодержавного націоналізму у Москві й Берліні. Сьогодні ксьондз Ісакович-Залеський та його ідейні товариші прагнуть змінити цей результат.

Іван Васюник: Волинь: спільний біль за минуле і тривога за майбутнє

Правда односторонньою бути не може. Не може бути одне зло більшим, а інше — "відплатне" — меншим. Не можуть бути ті, що вбивали з однієї сторони — бандитами, а з іншої, які так само знищували людей — героями.

Василь Куйбіда: Політичний контекст Акту відновлення державності 30 червня 1941-го

Стосунки ОУН із нацистською Німеччиною були тотожні стосункам Британії, Франції та СРСР. Вони мотивувалися тактичними інтересами, а в стратегічному плані завершилися повномасштабним воєнним конфліктом із нацистською Німеччиною.

Богдан Червак: Відкритий лист Патріарху Святославу

Після згаданої резолюції Сенату Республіки Польща українсько-польські взаємини ввійшли у фазу особливого напруження, що з огляду на національні інтереси і європейське майбутнє двох країни є ненормальним.

Адам Міхнік: Річниця подій на Волині збурює націоналістів

Сімдесята річниця антипольської акції на Волині розбурхала націоналістичні середовища по обидва боки кордону. З польського боку чуємо голоси, які прагнуть українського каяття; в Україні – жорсткі антипольські голоси.

Ігор Лубківський: "Мій дід воював і в Першу, і в Другу світову війну"

У 1944-му діда знову забрали на війну, хоча на той момент йому якраз виповнювалося 50 років. От і ким його мені вважати – героєм австрійської армії, що воював проти росіян? Чи героєм радянської, який із тими ж росіянами воював проти німців та австрійців?

Анна Олещенко: Простити німців і не дякувати Сталіну

Ніхто не виправдовує нацистів. Але якщо ви ставите знак рівності між нацистським політичним режимом і всіма німцями за національністю, то ви дуже неправі. Це те саме, якби за злочини більшовицького режиму проти українців звинуватити всіх росіян. Слабо?

Дмитро Павличко: До поляків

Якщо ми почнемо рахувати жертви, які поніс польський народ від української зброї і жертви, які поніс український народ від польської зброї – ми збожеволіємо. Я визнаю, злочин був на Волині, тяжкий злочин. Але...

Арсен Зінченко: "Фашизм": 80 років на службі у режиму. Історія використання

У 1930-х роках Сталін використовував термін "фашизм", щоб знищувати своїх політичних опонентів. "З особливою силою закипає великий народний гнів проти троцькістсько-бухарінських, націоналістичних агентів фашизму".

Олесь Городецький: Звідки беруться міфи від ПР про "фашистів"

Стереотипи про українців-"колаборантів-ворогів-антисемітів" створювала радянська пропаганда. Усі ці звинувачення ретельно "легендувалися", підкріплювалися "історичними документами". І зараз це знову використовується для пропаганди.

Надія Калачова: Історична дискусія у ЗМІ: будувати ідентичність чи просто писати правду?

На Львівському медіафорумі українські та польські журналісти й редактори дискутували про користь та шкоду медійних дискусій про минуле. Чи треба героїзувати воєнну історію? Чи треба історію "олюднювати"? Чи треба дивитись на історію очима сусідів?

Володимир Шелухін: Як не опинитись у Країні ідіотів, або Дидактична історія замість трагедії

Значно простіше стати на шлях порозуміння, коли ти розгрібаєш власну історію. Не ту, що за тебе пишуть політики, а коли вивчаєш, звідки ти. Бо в багатьох сучасних українських родинах серед предків є ті, хто забирав зерно, й ті, в кого його забирали.