Спецпроект

Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження

Американський політолог, професор Ратґертського університету Олександр Мотиль на історичних прикладах Османської, Габсбурзької, Російської, Німецької імперій, СРСР розглядає закономірності виникнення, розвитку, занепаду, розпаду та відродження імперії як політичної системи.

Американський політолог, професор Ратґертського університету Олександр Мотиль на історичних прикладах Османської, Габсбурзької, Російської, Німецької імперій, СССР розглядає закономірності виникнення, розвитку, занепаду, розпаду та відродження імперії як політичної системи.

З-поміж усіх можливих методологій дослідник вибрав структурний підхід, що дав змогу зосередитися на структурно-інституційній спадкоємності та на її впливі на постімперські відносини ядра і периферії. Саме в імперіяльній структурі, на Мотилеву думку, закладено ключ до розуміння того, чому зв'язки між центром і периферією поступово слабшають, що надалі спричиняє крах усієї системи.

Імперія, за означенням автора, це ієрархічно організована політична система, що має втулкоподібну будову - як колесо без обода, у якій центральна еліта і влада домінують над периферійними елітами і спільнотами, діючи як посередники в їхніх важливих узаємодіях і спрямовуючи потоки ресурсів від периферії до центру і знову до периферії.

Попри важливість періодів зародження та могутности імперії, найбільшу авторову увагу привернула її завершальна фаза - зникнення. Прискіпливе Мотилеве дослідження значно урізноманітнює уявлення про способи й чинники розпаду імперської структури - від поступового виснаження до швидкого, подеколи несподіваного краху.

Втім, чи не найцікавіше у книжці - це твердження про те, що окремі імперії мають шанс на порятунок, і за певних умов здатні відродитися. Приміром, автор пропонує уважніше придивитися до сучасної Росії, яка вже була імперією за часів Романових і свого часу зуміла переродитися в імперію совєтську:

«Незалежно від того, чи знайдуть читачі теорію переконливою, вони можуть бути по-дитячому вражені тим, що книжка залишається доречною, зокрема її теза про те, що Росія може спробувати відродити імперію.

Недавні події - починаючи від газової війни проти України у січні 2005 року і завершуючи вторгненням до Грузії у серпні 2008-го - виглядають підтвердженням висновків книжки. Звісно, книжка також доводить, що Росія є надто слабкою, щоб утримувати імперію, і що будь-яка така спроба, отже, веде до безславного кінця й уможливлює державний крах».

Книжка може правити за добре теоретичне підґрунтя вивчення імперій і в історичному, і в політологічному, і в соціологічному вимірі.

Джерело: видавництво "Критика"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.