Спецпроект

Київська влада вшанує радянських ветеранів

У столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р.

Прес-служба Київської міської державної адміністрація повідомила про створення оргкомітету з відзначення 66-ї річниці звільнення України та 67-ї річниці звільнення Києва від нацистів на чолі з в.о. мера, першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. 

Нині в столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р. 

Планом заходів, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" , передбачено проведення святкового концерту в Національному палаці "Україна" (26 жовтня); ритуал пам'яті з покладенням квітів до могили Невідомого солдату (28 жовтня); відвідування представниками ветеранських організацій Букринського та Лютіжського плацдармів, Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Балико-Щучінка, с. Нові Петрівці) (29 жовтня-2 листопада); ти майстрів мистецтв і вручення продовольчих наборів інвалідам Великої Вітчизняної війни в Київському міському клінічному шпиталі (з листопада), зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу та Соціалістичної праці (4 листопада) тощо.

28 жовтня і 6 листопада учнів міста Києва та ліцеїстів військового ліцею ім. І.Богуна буде залучено до участі в почесному караулі біля Вічного вогню в столичному парку Слави.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.