Спецпроект

В Севастополі вшанують білогвардійців, які в 1920-ому втекли з Криму

У програмі заходів - панахида, літературно-музичний вечір "Повернутися у Росію - віршами..." і покладання квітів до пам'ятника жертвам білого і червоного терору.

14 листопада в Свято-Володимирському кафедральному соборі Херсонеса відбудеться літургія, а також хресний хід від Володимирського собору-усипальниці адміралів на Графську пристань, де пройде панахида за невинно убієнними в роки Громадянської війни, повідомляє Інтерфакс.

Потім у Севастопольській бухті на траверзі пам'ятника затопленим кораблям будуть покладені вінки на воду.

У той же день в Будинку офіцерів Чорноморського флоту пройде концерт хору Московського Стрітенського чоловічого монастиря.

15 листопада пройдуть два літературно-музичних вечори "І гнав над білим Кримом морозний вітер хмари" і "Повернутися в Росію - віршами ...".

17 листопада відкриється виставка "Севастополь у роки Громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції", а 18 листопада у Володимирському соборі-усипальні адміралів відбудеться "панахида за невинно убієнними в роки громадянської війни, покладання квітів до пам'ятної меморіальної дошки на Графській пристані, до пам'ятника на кладовищі комунарів, до пам'ятника жертвам білого і червоного терору, а також пройде концерт-реквієм для учасників заходів та мешканців Севастополя".

Історична конференція "90-річчя виходу частин російської армії і цивільних біженців із Криму" відкриється у Михайлівській батареї 19 листопада і триватиме два дні.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.