Спецпроект

В Севастополі вшанують білогвардійців, які в 1920-ому втекли з Криму

У програмі заходів - панахида, літературно-музичний вечір "Повернутися у Росію - віршами..." і покладання квітів до пам'ятника жертвам білого і червоного терору.

14 листопада в Свято-Володимирському кафедральному соборі Херсонеса відбудеться літургія, а також хресний хід від Володимирського собору-усипальниці адміралів на Графську пристань, де пройде панахида за невинно убієнними в роки Громадянської війни, повідомляє Інтерфакс.

Потім у Севастопольській бухті на траверзі пам'ятника затопленим кораблям будуть покладені вінки на воду.

У той же день в Будинку офіцерів Чорноморського флоту пройде концерт хору Московського Стрітенського чоловічого монастиря.

15 листопада пройдуть два літературно-музичних вечори "І гнав над білим Кримом морозний вітер хмари" і "Повернутися в Росію - віршами ...".

17 листопада відкриється виставка "Севастополь у роки Громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції", а 18 листопада у Володимирському соборі-усипальні адміралів відбудеться "панахида за невинно убієнними в роки громадянської війни, покладання квітів до пам'ятної меморіальної дошки на Графській пристані, до пам'ятника на кладовищі комунарів, до пам'ятника жертвам білого і червоного терору, а також пройде концерт-реквієм для учасників заходів та мешканців Севастополя".

Історична конференція "90-річчя виходу частин російської армії і цивільних біженців із Криму" відкриється у Михайлівській батареї 19 листопада і триватиме два дні.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.