Спецпроект

В УНП прочитали блог про Десятинну і закликають "не дати залити бетоном"

Звинувачують УПЦ-МП, Москву і "діючу владу" у знищенні української національної святині.

Українська народна партія закликає киян та всіх українців організувати акції непокори та не дати залити бетоном залишки унікальної пам’ятки середньовічної архітектури та української духовності Десятинної церкви.

З цією заявою виступив голова Управи Київської міської організації УНП Володимир ШОВКОШИТНИЙ, коментуючи інформацію археологів, які працюють на розкопках Десятинної церкви, що у її підмурки вже планують вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату.

Як повідомили УНІАН у прес-службі УНП, за словами ШОВКОШИТНОГО, „діюча влада, на догоду УПЦ Московського патріархату, хоче знищити українську національну святиню, де за переказами хрестилися київські князі Аскольд, Дир та княгиня Ольга”.

Думку археологів про те, що хочуть зробити з залишками Десятинної церкви, читайте у розділі "Блогосфера"

"Уряд вже виділив з бюджету 13 млн. 400 тис. грн., але не на фінансування роботи археологів, які два останні роки за свою роботу не отримали ні копійки, а для початку будівництва культової споруди Московського патріархату. У тому числі, й на той бетон, яким планують залити залишки святині", − підкреслив голова Управи Київської організації УНП.

"Сьогодні діюча центральна і місцева влада видає дозволи на виділення земельних ділянок під будівництво культових споруд лише філії Московського патріархату, блокуючи такі рішення щодо УПЦ Київського патріархату чи УАПЦ. Але реальним керівникам Московського патріархату з Москви цього виявилося замало і вони хочуть поставити пам’ятник своєї бездуховності на розвалинах української історії та духовності", - зауважив політик.

Він переконаний, що "кияни зможуть врятувати духовну пам’ятку української та європейської культури". "Зі свого боку народні депутати з Української народної партії ініціюватимуть розгляд питання про заборону будівництва нової споруди на розвалинах Десятинної церкви, які мають величезну археологічну та історичну цінність", - підсумував В.ШОВКОШИТНИЙ.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.