Спецпроект

В УНП прочитали блог про Десятинну і закликають "не дати залити бетоном"

Звинувачують УПЦ-МП, Москву і "діючу владу" у знищенні української національної святині.

Українська народна партія закликає киян та всіх українців організувати акції непокори та не дати залити бетоном залишки унікальної пам’ятки середньовічної архітектури та української духовності Десятинної церкви.

З цією заявою виступив голова Управи Київської міської організації УНП Володимир ШОВКОШИТНИЙ, коментуючи інформацію археологів, які працюють на розкопках Десятинної церкви, що у її підмурки вже планують вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату.

Як повідомили УНІАН у прес-службі УНП, за словами ШОВКОШИТНОГО, „діюча влада, на догоду УПЦ Московського патріархату, хоче знищити українську національну святиню, де за переказами хрестилися київські князі Аскольд, Дир та княгиня Ольга”.

Думку археологів про те, що хочуть зробити з залишками Десятинної церкви, читайте у розділі "Блогосфера"

"Уряд вже виділив з бюджету 13 млн. 400 тис. грн., але не на фінансування роботи археологів, які два останні роки за свою роботу не отримали ні копійки, а для початку будівництва культової споруди Московського патріархату. У тому числі, й на той бетон, яким планують залити залишки святині", − підкреслив голова Управи Київської організації УНП.

"Сьогодні діюча центральна і місцева влада видає дозволи на виділення земельних ділянок під будівництво культових споруд лише філії Московського патріархату, блокуючи такі рішення щодо УПЦ Київського патріархату чи УАПЦ. Але реальним керівникам Московського патріархату з Москви цього виявилося замало і вони хочуть поставити пам’ятник своєї бездуховності на розвалинах української історії та духовності", - зауважив політик.

Він переконаний, що "кияни зможуть врятувати духовну пам’ятку української та європейської культури". "Зі свого боку народні депутати з Української народної партії ініціюватимуть розгляд питання про заборону будівництва нової споруди на розвалинах Десятинної церкви, які мають величезну археологічну та історичну цінність", - підсумував В.ШОВКОШИТНИЙ.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.