Спецпроект

В УНП прочитали блог про Десятинну і закликають "не дати залити бетоном"

Звинувачують УПЦ-МП, Москву і "діючу владу" у знищенні української національної святині.

Українська народна партія закликає киян та всіх українців організувати акції непокори та не дати залити бетоном залишки унікальної пам’ятки середньовічної архітектури та української духовності Десятинної церкви.

З цією заявою виступив голова Управи Київської міської організації УНП Володимир ШОВКОШИТНИЙ, коментуючи інформацію археологів, які працюють на розкопках Десятинної церкви, що у її підмурки вже планують вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату.

Як повідомили УНІАН у прес-службі УНП, за словами ШОВКОШИТНОГО, „діюча влада, на догоду УПЦ Московського патріархату, хоче знищити українську національну святиню, де за переказами хрестилися київські князі Аскольд, Дир та княгиня Ольга”.

Думку археологів про те, що хочуть зробити з залишками Десятинної церкви, читайте у розділі "Блогосфера"

"Уряд вже виділив з бюджету 13 млн. 400 тис. грн., але не на фінансування роботи археологів, які два останні роки за свою роботу не отримали ні копійки, а для початку будівництва культової споруди Московського патріархату. У тому числі, й на той бетон, яким планують залити залишки святині", − підкреслив голова Управи Київської організації УНП.

"Сьогодні діюча центральна і місцева влада видає дозволи на виділення земельних ділянок під будівництво культових споруд лише філії Московського патріархату, блокуючи такі рішення щодо УПЦ Київського патріархату чи УАПЦ. Але реальним керівникам Московського патріархату з Москви цього виявилося замало і вони хочуть поставити пам’ятник своєї бездуховності на розвалинах української історії та духовності", - зауважив політик.

Він переконаний, що "кияни зможуть врятувати духовну пам’ятку української та європейської культури". "Зі свого боку народні депутати з Української народної партії ініціюватимуть розгляд питання про заборону будівництва нової споруди на розвалинах Десятинної церкви, які мають величезну археологічну та історичну цінність", - підсумував В.ШОВКОШИТНИЙ.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.