Спецпроект

В УНП прочитали блог про Десятинну і закликають "не дати залити бетоном"

Звинувачують УПЦ-МП, Москву і "діючу владу" у знищенні української національної святині.

Українська народна партія закликає киян та всіх українців організувати акції непокори та не дати залити бетоном залишки унікальної пам’ятки середньовічної архітектури та української духовності Десятинної церкви.

З цією заявою виступив голова Управи Київської міської організації УНП Володимир ШОВКОШИТНИЙ, коментуючи інформацію археологів, які працюють на розкопках Десятинної церкви, що у її підмурки вже планують вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату.

Як повідомили УНІАН у прес-службі УНП, за словами ШОВКОШИТНОГО, „діюча влада, на догоду УПЦ Московського патріархату, хоче знищити українську національну святиню, де за переказами хрестилися київські князі Аскольд, Дир та княгиня Ольга”.

Думку археологів про те, що хочуть зробити з залишками Десятинної церкви, читайте у розділі "Блогосфера"

"Уряд вже виділив з бюджету 13 млн. 400 тис. грн., але не на фінансування роботи археологів, які два останні роки за свою роботу не отримали ні копійки, а для початку будівництва культової споруди Московського патріархату. У тому числі, й на той бетон, яким планують залити залишки святині", − підкреслив голова Управи Київської організації УНП.

"Сьогодні діюча центральна і місцева влада видає дозволи на виділення земельних ділянок під будівництво культових споруд лише філії Московського патріархату, блокуючи такі рішення щодо УПЦ Київського патріархату чи УАПЦ. Але реальним керівникам Московського патріархату з Москви цього виявилося замало і вони хочуть поставити пам’ятник своєї бездуховності на розвалинах української історії та духовності", - зауважив політик.

Він переконаний, що "кияни зможуть врятувати духовну пам’ятку української та європейської культури". "Зі свого боку народні депутати з Української народної партії ініціюватимуть розгляд питання про заборону будівництва нової споруди на розвалинах Десятинної церкви, які мають величезну археологічну та історичну цінність", - підсумував В.ШОВКОШИТНИЙ.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".