Спецпроект

УРЯД ПЕРЕДУМАВ ВИГАНЯТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ ЗА ДВА ТИЖНІ

В Міністерстві культури та туризму запевняють, що жоден музей з території Києво-Печерської Лаври не буде відселений, поки йому не знайдуть інше відповідне приміщення.

В Міністерстві культури та туризму запевняють, що жоден музей з території Києво-Печерської Лаври не буде відселений, поки йому не знайдуть інше відповідне приміщення.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив сьогодні заступник міністра культури і туризму Тимофій КОХАН.

Зокрема, йдеться про Музей історії українського театру та Музей українського декоративного мистецтва.

Т.КОХАН зазначив, що в Мінкультури створено спеціальну комісію, яка займається питанням відселення музеїв з території Лаври, яку очолює особисто міністр культури Михайло КУЛИНЯК.

Що з приводу майбутнього виселення думають лаврські музейники, читайте у розділі "Інтерв'ю"

“Я уповноважений передати позицію міністра культури, міністерства стосовно цього питання. Жоден з музеїв, які зараз знаходяться на території Лаври, не буде відселений, поки для цього музею не буде знайдено адекватне приміщення для експозиції. До цього моменту ніяких переїздів, переселень не буде”, - запевнив він.

При цьому Т.КОХАН висловив думку, що найкраще було б розмістити ці музеї на території “Мистецького арсеналу”, коли його будівництво та облаштування буде завершено.

“Треба будувати музеї. Ну немає зараз в Києві, якщо подивитись, жодного достойного приміщення для перенесення туди таких музеїв”, - наголосив чиновник.

Генеральний директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина ГРОМОВА пояснила необхідність вивільнення приміщень, в яких зараз працюють вказані музеї, зокрема, так: “Є питання, яке полягає в тому, що в нас – в Києво-Печерського заповідника – 70 тис. експонатів, які лежать на полицях у фондах Лаври. Ми зараз якимсь чином пробуємо щось зробити… Але у нас немає площі, щоб зробити музей Києво-Печерської Лаври, зробити Музей біблейської книги. Тобто, музеї, які безпосередньо повинні бути в Лаврі…”.

М.ГРОМОВА наголосила, що розуміє, що такі унікальні музеї (театральний та декоративного мистецтва) можуть бути тільки один раз кудись переведені зі своїми експозиціями без втрат колекції.

“І поки не буде знайдено достатнього, достойного приміщення, всі музеї будуть працювати на території Києво-Печерської Лаври і працюють зараз”, - наголосила директор заповідника.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".