Спецпроект

Львівська облрада віддала замок XVI століття у концесію приватному підприємцю

Зруйнований замок XVI -XVII століть у Старому селі, що на Львівщині, обласна влада віддала в оренду майже на 50 років львівському підприємцеві. Це уже друга пам’ятка архітектури в області, яку передали у приватні руки.

Львівщина стала першим регіоном, де пам’ятки архітектури віддають у концесію, повідомляє радіо "Свобода".

Старе село розташоване 18 кілометрів від Львова. Замок князів Острозьких збудований у кінці XVI-XVII століть у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Він розташований на гектарі землі і давно приваблює заможних людей. А ось туристів відлякує жахливий стан пам’ятки і відсутність інфраструктури.

Згідно концесійної угоди, 49 років замок у Старому селі перебуватиме в оренді у львівського ресторатора Михайла Риби, але й надалі залишатиметься у власності держави.
 
Щоби реставрувати пам’ятку, створити належну інфраструктуру, за попередніми підрахунками, потрібно щонайменше 300 мільйонів гривень. Михайло Риба відновлюватиме туристичну перлину з іншими підприємцями, але не називає конкретних імен цих заможних людей.

"Потрібно зупинити процес руйнування тих стін, які залишились. Від сьогодні я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити досліди, археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там є", – каже Михайло Риба.

До 2012 року концесіонер має врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013 – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати. Однак увесь цей час замок буде доступний для людей.
 
Концесія – це, з одного боку, порятунок для занедбаних пам’яток, наголошує у розмові львівський архітектор, член Українського комітету IKOMOС Микола Гайда. Однак держава має чітко визначити права інвесторів, що їм дозволено робити, а що заборонено, яким буде доступ до історичної пам’ятки у людей.

Найближчим часом обласна влада планує віддати у концесію Свірзький замок XVI століття. Два роки поспіль держава не виділяє жодної копійки на порятунок пам’яток архітектури Львівщини.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну