Спецпроект

В Сербії знайшли знаряддя праці - схоже, найдавніші у світі

У Сербії виявлено мідні знаряддя праці, вік яких оцінюється в 7,5 тис. років. Якщо це сенсаційне відкриття буде визнано світовим науковим співтовариством, початок використання людиною металу доведеться відсовувати в глиб часів.

Сокири, молоти, гачки і голки були знайдені в Плочнику, що в 200 км на південь від Белграда. Вони на 800 років старші за найдавніші мідні вироби, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Компьюленту.

Неподалік - в районі сучасних мідних шахт в Майданпеку і Борі - були знайдені примітивні плавильні печі. Можливо, мідний вік починався саме тут.

Поселення існувало приблизно вісім століть. Потім, десь 70 століть тому, воно було спалене. Його невідомі жителі втекли в невідомому напрямку. Плочник займає близько 120 га. Його розкопки далекі від завершення. Вивчено поки всього три будинки. Найбільший з них має площу 40 кв. м.

Що призвело до пожежі, невідомо. Слідів нападу поки не знайдено. Чому саме тут розташовувалася така велика кількість мідних інструментів, як вони виготовлялися - на ці питання відповідь теж ще не отримана.

Знайдено також кілька статуеток та прикрас. Одна з фігурок зображує жінку в "міні-спідниці", інші представлені у довгих і широких шатах.

Знайдені статуетки

Плочник був виявлений в 1927 році при прокладанні залізниці, але активні розкопки почалися тут тільки в 1996-му.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.